Galatians 1
1 Paul, an apostle — not from men, nor through man, but through Jesus Christ, and God the Father, who did raise him out of the dead —
Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
2 and all the brethren with me, to the assemblies of Galatia:
і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
3 Grace to you, and peace from God the Father, and our Lord Jesus Christ,
благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
4 who did give himself for our sins, that he might deliver us out of the present evil age, according to the will of God even our Father, (aiōn g165)
що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! (aiōn g165)
6 I wonder that ye are so quickly removed from Him who did call you in the grace of Christ to another good news;
Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
7 that is not another, except there be certain who are troubling you, and wishing to pervert the good news of the Christ;
що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
8 but even if we or a messenger out of heaven may proclaim good news to you different from what we did proclaim to you — anathema let him be!
Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
9 as we have said before, and now say again, If any one to you may proclaim good news different from what ye did receive — anathema let him be!
Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
10 for now men do I persuade, or God? or do I seek to please men? for if yet men I did please — Christ's servant I should not be.
Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
11 And I make known to you, brethren, the good news that were proclaimed by me, that it is not according to man,
Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
12 for neither did I from man receive it, nor was I taught [it], but through a revelation of Jesus Christ,
Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
13 for ye did hear of my behaviour once in Judaism, that exceedingly I was persecuting the assembly of God, and wasting it,
Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
14 and I was advancing in Judaism above many equals in age in mine own race, being more abundantly zealous of my fathers' deliverances,
І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
15 and when God was well pleased — having separated me from the womb of my mother, and having called [me] through His grace —
Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
16 to reveal His Son in me, that I might proclaim him good news among the nations, immediately I conferred not with flesh and blood,
виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17 nor did I go up to Jerusalem unto those who were apostles before me, but I went away to Arabia, and again returned to Damascus,
і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
18 then, after three years I went up to Jerusalem to enquire about Peter, and remained with him fifteen days,
По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
19 and other of the apostles I did not see, except James, the brother of the Lord.
А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20 And the things that I write to you, lo, before God — I lie not;
А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
21 then I came to the regions of Syria and of Cilicia,
Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
22 and was unknown by face to the assemblies of Judea, that [are] in Christ,
Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
23 and only they were hearing, that 'he who is persecuting us then, doth now proclaim good news — the faith that then he was wasting;'
тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
24 and they were glorifying God in me.
І сла́вили Бога вони через мене!
