2 Peter 1
1 Simeon Peter, a servant and an apostle of Jesus Christ, to those who did obtain a like precious faith with us in the righteousness of our God and Saviour Jesus Christ:
Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
2 Grace to you, and peace be multiplied in the acknowledgement of God and of Jesus our Lord!
благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
3 As all things to us His divine power (the things pertaining unto life and piety) hath given, through the acknowledgement of him who did call us through glory and worthiness,
Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
4 through which to us the most great and precious promises have been given, that through these ye may become partakers of a divine nature, having escaped from the corruption in the world in desires.
чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,
5 And this same also — all diligence having brought in besides, superadd in your faith the worthiness, and in the worthiness the knowledge,
то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,
6 and in the knowledge the temperance, and in the temperance the endurance, and in the endurance the piety,
а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,
7 and in the piety the brotherly kindness, and in the brotherly kindness the love;
а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).
8 for these things being to you and abounding, do make [you] neither inert nor unfruitful in regard to the acknowledging of our Lord Jesus Christ,
Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
9 for he with whom these things are not present is blind, dim-sighted, having become forgetful of the cleansing of his old sins;
У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.
10 wherefore, the rather, brethren, be diligent to make stedfast your calling and choice, for these things doing, ye may never stumble,
Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.
11 for so, richly shall be superadded to you the entrance into the age-during reign of our Lord and Saviour Jesus Christ. (aiōnios g166)
Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічне царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. (aiōnios g166)
12 Wherefore, I will not be careless always to remind you concerning these things, though, having known them, and having been established in the present truth,
Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.
13 and I think right, so long as I am in this tabernacle, to stir you up in reminding [you],
Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;
14 having known that soon is the laying aside of my tabernacle, even as also our Lord Jesus Christ did shew to me,
знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
15 and I will be diligent that also at every time ye have, after my outgoing, power to make to yourselves the remembrance of these things.
Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.
16 For, skilfully devised fables not having followed out, we did make known to you the power and presence of our Lord Jesus Christ, but eye-witnesses having become of his majesty —
Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.
17 for having received from God the Father honour and glory, such a voice being borne to him by the excellent glory: 'This is My Son — the beloved, in whom I was well pleased;'
Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
18 and this voice we — we did hear, out of heaven borne, being with him in the holy mount.
сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.
19 And we have more firm the prophetic word, to which we do well giving heed, as to a lamp shining in a dark place, till day may dawn, and a morning star may arise — in your hearts;
Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;
20 this first knowing, that no prophecy of the Writing doth come of private exposition,
се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.
21 for not by will of man did ever prophecy come, but by the Holy Spirit borne on holy men of God spake.
Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
