2 Corinthians 6
1 And working together also we call upon [you] that ye receive not in vain the grace of God —
А ми, як співробі́тники, благаємо, щоб ви Божої благода́ті не брали надармо.
2 for He saith, 'In an acceptable time I did hear thee, and in a day of salvation I did help thee, lo, now [is] a well-accepted time; lo, now, a day of salvation,' —
Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!
3 in nothing giving any cause of offence, that the ministration may be not blamed,
Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,
4 but in everything recommending ourselves as God's ministrants; in much patience, in tribulations, in necessities, in distresses,
а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,
5 in stripes, in imprisonments, in insurrections, in labours, in watchings, in fastings,
у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,
6 in pureness, in knowledge, in long-suffering, in kindness, in the Holy Spirit, in love unfeigned,
у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові,
7 in the word of truth, in the power of God, through the armour of the righteousness, on the right and on the left,
у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці,
8 through glory and dishonour, through evil report and good report, as leading astray, and true;
через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;
9 as unknown, and recognized; as dying, and lo, we live; as chastened, and not put to death;
як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;
10 as sorrowful, and always rejoicing; as poor, and making many rich; as having nothing, and possessing all things.
як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
11 Our mouth hath been open unto you, O Corinthians, our heart hath been enlarged!
Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!
12 ye are not straitened in us, and ye are straitened in your [own] bowels,
У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
13 and [as] a recompense of the same kind, (as to children I say [it], ) be ye enlarged — also ye!
Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви!
14 Become not yoked with others — unbelievers, for what partaking [is there] to righteousness and lawlessness?
До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою?
15 and what fellowship to light with darkness? and what concord to Christ with Belial? or what part to a believer with an unbeliever?
Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним?
16 and what agreement to the sanctuary of God with idols? for ye are a sanctuary of the living God, according as God said — 'I will dwell in them, and will walk among [them], and I will be their God, and they shall be My people,
Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм!
17 wherefore, come ye forth out of the midst of them, and be separated, saith the Lord, and an unclean thing do not touch, and I — I will receive you,
Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́,
18 and I will be to you for a Father, and ye — ye shall be to Me for sons and daughters, saith the Lord Almighty.'
і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“
