Romans 4
1 What thanne schulen we seie, that Abraham oure fadir aftir the flesch foond?
Шо ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тілу?
2 For if Abraham is iustified of werkis of the lawe, he hath glorie, but not anentis God.
Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, мав похвалу, та не перед Богом.
3 For what seith the scripture? Abraham bileued to God, and it was arettid to him to riytwisnesse.
Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.
4 And to hym that worchith mede is not arettid bi grace, but bi dette.
Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.
5 Sotheli to hym that worchith not, but bileueth in to hym that iustefieth a wickid man, his feith is arettid to riytwisnesse, aftir the purpos of Goddis grace.
Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
6 As Dauid seith the blessidnesse of a man, whom God acceptith, he yyueth to hym riytwisnesse with outen werkis of the lawe,
Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
7 Blessid ben thei, whos wickidnessis ben foryouun, and whos synnes ben hid.
Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
8 Blessid is that man, to whom God arettide not synne.
Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
9 Thanne whether dwellith this blisfulnesse oneli in circumcisioun, or also in prepucie? For we seien, that the feith was arettid to Abraham to riytwisnesse.
Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.
10 Hou thanne was it arettid? in circumcisioun, or in prepucie? Not in circumcisioun, but in prepucie.
Як же полічено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізан-ню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
11 And he took a signe of circumcisioun, a tokenyng of riytwisnesse of the feith which is in prepucie, that he be fadir of alle men bileuynge bi prepucie, that it be arettid also to hem to riytwisnesse;
І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,
12 and that he be fadir of circumcisioun, not onely to hem that ben of circumcisioun, but also to hem that suen the steppis of the feith, which feith is in prepucie of oure fader Abraham.
і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
13 For not bi the lawe is biheest to Abraham, or to his seed, that he schulde be eir of the world, but bi the riytwisnesse of feith.
Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
14 For if thei that ben of the lawe, ben eiris, feith is distried, biheest is don awey.
Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
15 For the lawe worchith wraththe; for where is no lawe, there is no trespas, nethir is trespassyng.
Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.
16 Therfor riytfulnesse is of the feith, that bi grace biheeste be stable to ech seed, not to that seed oneli that is of the lawe, but to that that is of the feith of Abraham, which is fadir of vs alle.
Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
17 As it is writun, For Y haue set thee fadir of many folkis, bifor God to whom thou hast bileued. Which God quykeneth deed men, and clepith tho thingis that ben not, as tho that ben.
(яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе, ) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
18 Which Abraham ayens hope bileuede in to hope, that he schulde be maad fader of many folkis, as it was seid to hym, Thus schal thi seed be, as the sterris of heuene, and as the grauel that is in the brenke of the see.
Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
19 And he was not maad vnstidfast in the bileue, nether he biheelde his bodi thanne nyy deed, whanne he was almost of an hundrid yeer, ne the wombe of Sare nyy deed.
І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
20 Also in the biheeste of God he doutide not with vntrist; but he was coumfortid in bileue,
В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
21 yyuynge glorie to God, witynge moost fulli that what euere thingis God hath bihiyt, he is myyti also to do.
і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.
22 Therfor it was arettid to hym to riytwisnesse.
Тим же й полічено йому за праведність.
23 And it is not writun oneli for him, that it was arettid to hym to riytwisnesse,
Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,
24 but also for vs, to whiche it schal be arettid, that bileuen in him that reiside oure Lord Jhesu Crist fro deeth.
а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
25 Which was bitakun for oure synnes, and roos ayen for oure iustefiyng.
котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
