Romans 11
1 Therfor Y seie, Whether God hath put awei his puple? God forbede. For Y am an Israelite, of the seed of Abraham, of the lynage of Beniamyn.
Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насіння Авраамового, із роду Беняминового.
2 God hath not put awei his puple, which he bifor knew. Whether ye witen not, what the scripture seith in Elie? Hou he preieth God ayens Israel,
Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Їзраїля глаголючи:
3 Lord, thei han slayn thi prophetis, thei han vndurdoluun thin auteris, and Y am lefte aloone, and thei seken my lijf.
Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.
4 But what seith Goddis answere to hym? Y haue left to me seuene thousyndes of men, that han not bowid her knees bifore Baal.
Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.
5 So therfor also in this tyme, the relifs ben maad saaf, bi the chesyng of the grace of God.
Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті.
6 And if it be bi the grace of God, it is not now of werkis; ellis grace is not now grace.
Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.
7 What thanne? Israel hath not getun this that he souyte, but eleccioun hath getun; and the othere ben blyndid.
Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,
8 As it is writun, God yaf to hem a spirit of compunccioun, iyen that thei se not, and eeris, that thei here not, in to this dai.
(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.
9 And Dauith seith, Be the boord of hem maad in to a gryn bifor hem, and in to catchyng, and in to sclaundre, and in to yeldyng to hem.
І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.
10 Be the iyen of hem maad derk, that thei se not; and bowe thou doun algatis the bak of hem.
Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.
11 Therfor Y seie, Whether thei offendiden so, that thei schulden falle doun? God forbede. But bi the gilt of hem helthe is maad to hethene men, that thei sue hem.
Глаголю й питаю теперь: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.
12 That if the gilt of hem ben richessis of the world, and the makyng lesse of hem ben richessis of hethene men, hou myche more the plente of hem?
Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?
13 But Y seie to you, hethene men, for as longe as Y am apostle of hethene men, Y schal onoure my mynysterie,
Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,
14 if in ony maner Y stire my fleisch for to folowe, and that Y make summe of hem saaf.
чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.
15 For if the loss of hem is the recouncelyng of the world, what is the takyng vp, but lijf of deede men?
Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?
16 For if a litil part of that that is tastid be hooli, the hool gobet is hooli; and if the roote is hooli, also the braunchis.
Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.
17 What if ony of the braunchis ben brokun, whanne thou were a wielde olyue tre, art graffid among hem, and art maad felowe of the roote, and of the fatnesse of the olyue tre,
Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,
18 nyle thou haue glorie ayens the braunchis. For if thou gloriest, thou berist not the roote, but the roote thee.
то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.
19 Therfor thou seist, The braunchis ben brokun, that Y be graffid in.
Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.
20 Wel, for vnbileue the braunchis ben brokun; but thou stondist bi feith. Nyle thou sauere hiye thing,
Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
21 but drede thou, for if God sparide not the kyndli braunchis, lest perauenture he spare not thee.
Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
22 Therfor se the goodnesse, and the fersnesse of God; yhe, the feersnesse in to hem that felden doun, but the goodnesse of God in to thee, if thou dwellist in goodnesse, ellis also thou schalt be kit doun.
Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
23 Yhe, and thei schulen be set yn, if thei dwellen not in vnbileue. For God is myyti, to sette hem in eftsoone.
І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищепляться; здолїе бо Бог знов прищепити їх.
24 For if thou art kit doun of the kyndeli wielde olyue tre, and ayens kynd art set in to a good olyue tre, hou myche more thei that ben bi kynde, schulen be set in her olyue tree?
Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природі, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природі прищеплять ся до своєї сливини.
25 But, britheren, Y wole not that ye vnknowen this mysterie, that ye be not wise to you silf; for blyndenesse hath feld a parti in Israel, til that the plente of hethene men entride,
Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
26 and so al Israel schulde be maad saaf. As it is writun, He schal come of Syon, that schal delyuere, and turne awei the wickidnesse of Jacob.
І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова;
27 And this testament to hem of me, whanne Y schal do awei her synnes.
і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
28 Aftir the gospel thei ben enemyes for you, but thei ben moost dereworthe bi the eleccioun for the fadris.
По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
29 And the yiftis and the cleping of God ben with outen forthenkyng.
Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
30 And as sum tyme also ye bileueden not to God, but now ye han gete mercy for the vnbileue of hem;
Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
31 so and these now bileueden not in to youre merci, that also thei geten merci.
так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати. (eleēsē g1653)
33 O! the heiynesse of the ritchessis of the wisdom and of the kunnyng of God; hou incomprehensible ben hise domes, and hise weies ben vnserchable.
О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не досліджені дороги Його!
34 For whi who knew the wit of the Lord, or who was his counselour? or who formere yaf to hym,
Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?
35 and it schal be quyt to hym?
або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?
