Psalms 90
1 The preier of Moises, the man of God. Lord, thou art maad help to vs; fro generacioun in to generacioun.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Bifore that hillis weren maad, ether the erthe and the world was formed; fro the world and in to the world thou art God.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Turne thou not awei a man in to lownesse; and thou seidist, Ye sones of men, be conuertid.
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 For a thousynde yeer ben bifore thin iyen; as yistirdai, which is passid, and as keping in the niyt.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 The yeeris of hem schulen be; that ben had for nouyt.
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 Eerli passe he, as an eerbe, eerli florische he, and passe; in the euentid falle he doun, be he hard, and wexe drie.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 For we han failid in thin ire; and we ben disturblid in thi strong veniaunce.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Thou hast set oure wickidnessis in thi siyt; oure world in the liytning of thi cheer.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 For alle oure daies han failid; and we han failid in thin ire. Oure yeris schulen bithenke, as an yreyn;
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 the daies of oure yeeris ben in tho seuenti yeeris. Forsothe, if fourescoor yeer ben in myyti men; and the more tyme of hem is trauel and sorewe. For myldenesse cam aboue; and we schulen be chastisid.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Who knew the power of thin ire; and durste noumbre thin ire for thi drede?
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Make thi riythond so knowun; and make men lerned in herte bi wisdom.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Lord, be thou conuertid sumdeel; and be thou able to be preied on thi seruauntis.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 We weren fillid eerli with thi merci; we maden ful out ioye, and we delitiden in alle oure daies.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 We weren glad for the daies in whiche thou madist vs meke; for the yeeris in whiche we siyen yuels.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Lord, biholde thou into thi seruauntis, and in to thi werkis; and dresse thou the sones of hem.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 And the schynyng of oure Lord God be on vs; and dresse thou the werkis of oure hondis on vs, and dresse thou the werk of oure hondis.
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
