Psalms 77
1 `To the ouercomere on Yditum, `the salm of Asaph. With my vois Y criede to the Lord; with my vois to God, and he yaf tent to me.
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
2 In the dai of my tribulacioun Y souyte God with myn hondis; in the nyyt `to fore hym, and Y am not disseyued. Mi soule forsook to be coumfortid;
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
3 Y was myndeful of God, and Y delitide, and Y was exercisid; and my spirit failide.
згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
4 Myn iyen bifore took wakyngis; Y was disturblid, and Y spak not.
Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
5 I thouyte elde daies; and Y hadde in mynde euerlastinge yeeris.
Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
6 And Y thouyte in the nyyt with myn herte; and Y was exercisid, and Y clensid my spirit.
свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
7 Whether God schal caste awei with outen ende; ether schal he not lei to, that he be more plesid yit?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
8 Ethir schal he kitte awei his merci into the ende; fro generacioun in to generacioun?
Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
9 Ethir schal God foryete to do mercy; ethir schal he withholde his mercies in his ire?
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
10 And Y seide, Now Y bigan; this is the chaunging of the riythond of `the hiye God.
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
11 I hadde mynde on the werkis of the Lord; for Y schal haue mynde fro the bigynnyng of thi merueilis.
Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
12 And Y schal thenke in alle thi werkis; and Y schal be occupied in thi fyndyngis.
і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
13 God, thi weie was in the hooli; what God is greet as oure God?
Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
14 thou art God, that doist merueilis. Thou madist thi vertu knowun among puplis;
Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
15 thou ayenbouytist in thi arm thi puple, the sones of Jacob and of Joseph.
Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
16 God, watris sien thee, watris sien thee, and dredden; and depthis of watris weren disturblid.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
17 The multitude of the soun of watris; cloudis yauen vois.
Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
18 For whi thin arewis passen; the vois of thi thundir was in a wheel. Thi liytnyngis schyneden to the world; the erthe was moued, and tremblid.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
19 Thi weie in the see, and thi pathis in many watris; and thi steppis schulen not be knowun.
Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
20 Thou leddist forth thi puple as scheep; in the hond of Moyses and of Aaron.
Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
