Psalms 74
1 The lernyng of Asaph. God, whi hast thou put awei in to the ende; thi strong veniaunce is wrooth on the scheep of thi leesewe?
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2 Be thou myndeful of thi gadering togidere; which thou haddist in possessioun fro the bigynnyng. Thou ayenbouytist the yerde of thin eritage; the hille of Syon in which thou dwellidist ther ynne.
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Reise thin hondis in to the prides of hem; hou grete thingis the enemy dide wickidli in the hooli.
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4 And thei that hatiden thee; hadden glorie in the myddis of thi solempnete.
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5 Thei settiden her signes, `ethir baneris, signes on the hiyeste, as in the outgoing; and thei knewen not.
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6 As in a wode of trees thei heweden doun with axis the yatis therof in to it silf; thei castiden doun it with an ax, and a brood fallinge ax.
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7 Thei brenten with fier thi seyntuarie; thei defouliden the tabernacle of thi name in erthe.
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8 The kynrede of hem seiden togidere in her herte; Make we alle the feest daies of God to ceesse fro the erthe.
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9 We han not seyn oure signes, now `no profete is; and he schal no more knowe vs.
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10 God, hou long schal the enemye seie dispit? the aduersarie territh to ire thi name in to the ende.
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11 Whi turnest thou awei thin hoond, and `to drawe out thi riythond fro the myddis of thi bosum, til in to the ende?
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12 Forsothe God oure kyng bifore worldis; wrouyte heelthe in the mydis of erthe.
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13 Thou madist sad the see bi thi vertu; thou hast troblid the heedis of dragouns in watris.
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14 Thou hast broke the heedis of `the dragoun; thou hast youe hym to mete to the puplis of Ethiopiens.
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15 Thou hast broke wellis, and strondis; thou madist drie the flodis of Ethan.
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16 The dai is thin, and the niyt is thin; thou madist the moreutid and the sunne.
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17 Thou madist alle the endis of erthe; somer and veer tyme, thou fourmedist tho.
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18 Be thou myndeful of this thing, the enemye hath seid schenschip to the Lord; and the vnwijs puple hath excitid to ire thi name.
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19 Bitake thou not to beestis men knoulechenge to thee; and foryete thou not in to the ende the soulis of thi pore men.
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20 Biholde in to thi testament; for thei that ben maad derk of erthe, ben fillid with the housis of wickidnessis.
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21 A meke man be not turned awei maad aschamed; a pore man and nedi schulen herie thi name.
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22 God, rise vp, deme thou thi cause; be thou myndeful of thin vpbreidyngis, of tho that ben al dai of the vnwise man.
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23 Foryete thou not the voices of thin enemyes; the pride of hem that haten thee, stieth euere.
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
