Psalms 38
1 `The salm of Dauid, to bythenke on the sabat. Lord, repreue thou not me in thi strong veniaunce; nether chastice thou me in thin ire.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For thin arowis ben fitchid in me; and thou hast confermed thin hond on me.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 Noon helthe is in my fleisch fro the face of thin ire; no pees is to my boonys fro the face of my synnes.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For my wickidnessis ben goon ouer myn heed; as an heuy birthun, tho ben maad heuy on me.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 Myn heelid woundis weren rotun, and ben brokun; fro the face of myn vnwisdom.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am maad a wretche, and Y am bowid doun til in to the ende; al dai Y entride sorewful.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For my leendis ben fillid with scornyngis; and helthe is not in my fleisch.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I am turmentid, and maad low ful greetli; Y roride for the weilyng of myn herte.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Lord, al my desire is bifor thee; and my weilyng is not hid fro thee.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 Myn herte is disturblid in me, my vertu forsook me; and the liyt of myn iyen `forsook me, and it is not with me.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My frendis and my neiyboris neiyiden; and stoden ayens me. And thei that weren bisidis me stoden afer;
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 and thei diden violence, that souyten my lijf. And thei that souyten yuels to me, spaken vanytees; and thouyten gilis al dai.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But Y as a deef man herde not; and as a doumb man not openynge his mouth.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 And Y am maad as a man not herynge; and not hauynge repreuyngis in his mouth.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 For, Lord, Y hopide in thee; my Lord God, thou schalt here me.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 For Y seide, Lest ony tyme myn enemyes haue ioye on me; and the while my feet ben mouyd, thei spaken grete thingis on me.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For Y am redi to betyngis; and my sorewe is euere in my siyt.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 For Y schal telle my wickidnesse; and Y schal thenke for my synne.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 But myn enemyes lyuen, and ben confermed on me; and thei ben multiplyed, that haten me wickidli.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Thei that yelden yuels for goodis, backbitiden me; for Y suede goodnesse.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 My Lord God, forsake thou not me; go thou not awei fro me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Lord God of myn helthe; biholde thou in to myn help.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
