Psalms 35
1 `To Dauid. Lord, deme thou hem, that anoien me; ouercome thou hem, that fiyten ayens me.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Take thou armeris and scheeld; and rise vp into help to me.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Schede out the swerd, and close togidere ayens hem that pursuen me; seie thou to my soule, Y am thin helthe.
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Thei that seken my lijf; be schent, and aschamed. Thei that thenken yuels to me; be turned awei bacward, and be schent.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Be thei maad as dust bifor the face of the wynd; and the aungel of the Lord make hem streit.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Her weie be maad derknesse, and slydirnesse; and the aungel of the Lord pursue hem.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 For with out cause thei hidden to me the deth of her snare; in veyn thei dispisiden my soule.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 The snare which he knoweth not come to hym, and the takyng which he hidde take hym; and fall he in to the snare in that thing.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 But my soule schal fulli haue ioye in the Lord; and schal delite on his helthe.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Alle my boonys schulen seie, Lord, who is lijk thee? Thou delyuerist a pore man fro the hond of his strengere; a nedi man and pore fro hem that diuersely rauischen hym.
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Wickid witnessis risynge axiden me thingis, whiche Y knewe not.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Thei yeldiden to me yuels for goodis; bareynnesse to my soule.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 But whanne thei weren diseseful to me; Y was clothid in an heire. I mekide my soule in fastyng; and my preier schal be turned `with ynne my bosum.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 I pleside so as oure neiybore, as oure brother; Y was `maad meke so as morenynge and sorewful.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 And thei weren glad, and camen togidere ayens me; turmentis weren gaderid on me, and Y knew not.
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 Thei weren scaterid, and not compunct, thei temptiden me, thei scornyden me with mowyng; thei gnastiden on me with her teeth.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Lord, whanne thou schalt biholde, restore thou my soule fro the wickidnesse of hem; `restore thou myn oon aloone fro liouns.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 I schal knowleche to thee in a greet chirche; Y schal herie thee in a sad puple.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Thei that ben aduersaries wickidli to me, haue not ioye on me; that haten me with out cause, and bikenen with iyen.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 For sotheli thei spaken pesibli to me; and thei spekynge in wrathfulnesse of erthe thouyten giles.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 And thei maden large her mouth on me; thei seiden, Wel, wel! oure iyen han sien.
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Lord, thou hast seen, be thou not stille; Lord, departe thou not fro me.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Rise vp, and yyue tent to my doom; my God and my Lord, biholde in to my cause.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Mi Lord God, deme thou me bi thi riytfulnesse; and haue thei not ioye on me.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Seie thei not in her hertis, Wel, wel, to oure soule; nether seie thei, We schulen deuoure hym.
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Shame thei, and drede thei togidere; that thanken for myn yuels. Be thei clothid with schame and drede; that speken yuele thingis on me.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Haue thei ful ioie, and be thei glad that wolen my riytfulnesse; and seie thei euere, The Lord be magnyfied, whiche wolen the pees of his seruaunt.
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 And my tunge schal bithenke thi riytfulnesse; al day thin heriyng.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
