Psalms 18
1 To victorie, the word of the Lord to Dauid; which spak the wordis of this song, in the dai in which the Lord delyuerede hym fro the hond of alle hise enemyes, and fro the hond of Saul; and he seide: Lord, my strengthe, Y schal loue thee; the Lord is my stidfastnesse, and my refuyt, and mi deliuerere.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 Mi God is myn helpere; and Y schal hope in to hym. My defendere, and the horn of myn helthe; and myn vptakere.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 I schal preise, and ynwardli clepe the Lord; and Y schal be saaf fro myn enemyes.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 The sorewis of deth cumpassiden me; and the strondis of wickidnesse disturbliden me.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 In my tribulacioun Y inwardli clepide the Lord; and Y criede to my God. And he herde my vois fro his hooli temple; and my cry in his siyt entride in to hise eeris.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 The erthe was mouede togidere, and tremblede togidere; the foundementis of hillis weren troblid togidere, and weren moued togidere; for he was wrooth to hem.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 Smoke stiede in the ire of hym, and fier brente out fro his face; coolis weren kyndlid of hym.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 He bowide doun heuenes, and cam doun; and derknesse was vndur hise feet.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 And he stiede on cherubym, and flei; he fley ouer the pennes of wyndis.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 And he settide derknesses his hidyng place, his tabernacle `in his cumpas; derk water was in the cloudes of the lowere eir.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 Ful cleer cloudis passiden in his siyt; hail and the coolis of fier.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 And the Lord thundrid fro heuene; and the hiyeste yaf his vois, hail and the coolis of fier `camen doun.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 And he sente hise arowis, and distriede tho men; he multipliede leytis, and disturblide tho men.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 And the wellis of watris apperiden; and the foundementis of the erthe weren schewid. Lord, of thi blamyng; of the brething of the spirit of thin ire.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 He sente fro the hiyeste place, and took me; and he took me fro many watris.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 He delyuerede me fro my strongeste enemyes; and fro hem that hatiden me, fro thei weren coumfortid on me.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 Thei camen bifor me in the dai of my turment; and the Lord was maad my defendere.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 And he ledde out me in to breede; he maad me saaf, for he wolde me.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 And the Lord schal yelde to me bi my riytfulnesse; and he schal yelde to me bi the clennesse of myn hondis.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 For Y kepte the weies of the Lord; and Y dide not vnfeithfuli fro my God.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 For alle hise domes ben in my siyt; and Y puttide not awei fro me hise riytfulnessis.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 And Y schal be vnwemmed with hym; and Y schal kepe me fro my wickidnesse.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 And the Lord schal yelde to me bi my riytfulnesse; and bi the clennesse of myn hondis in the siyt of hise iyen.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 With the hooli, thou schalt be hooli; and with `a man innocent, thou schalt be innocent.
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 And with a chosun man, thou schalt be chosun; and with a weiward man, thou schalt be weiward.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 For thou schalt make saaf a meke puple; and thou schalt make meke the iyen of proude men.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 For thou, Lord, liytnest my lanterne; my God, liytne thou my derknessis.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 For bi thee Y schal be delyuered fro temptacioun; and in my God Y schal `go ouer the wal.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 Mi God, his weie is vndefoulid, the speches of the Lord ben examyned bi fier; he is defendere of alle men hopynge in hym.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 For whi, who is God out takun the Lord? ethir who is God outakun oure God?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 God that hath gird me with vertu; and hath set my weie vnwemmed.
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Which made perfit my feet as of hertis; and ordeynynge me on hiye thingis.
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Which techith myn hondis to batel; and thou hast set myn armys as a brasun bouwe.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 And thou hast youe to me the kyueryng of thin helthe; and thi riythond hath vptake me. And thi chastisyng amendide me in to the ende; and thilke chastisyng of thee schal teche me.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Thou alargidist my paaces vndur me; and my steppis ben not maad vnstidefast.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 Y schal pursue myn enemyes, and Y schal take hem; and Y schal not turne til thei failen.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 I schal al to-breke hem, and thei schulen not mowe stonde; thei schulen falle vndur my feet.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 And thou hast gird me with vertu to batel; and thou hast `supplauntid, ether disseyued, vndur me men risynge ayens me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 And thou hast youe myn enemyes abac to me; and thou hast distried `men hatynge me.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 Thei crieden, and noon was that maad hem saaf; `thei crieden to the Lord, and he herde not hem.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 And Y schal al to-breke hem, as dust bifor the face of wynd; Y schal do hem awei, as the cley of stretis.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Thou schalt delyuere me fro ayenseiyngis of the puple; thou schalt sette me in to the heed of folkis.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 The puple, which Y knewe not, seruede me; in the herynge of eere it obeiede to me.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 Alien sones lieden to me, alien sones wexiden elde; and crokiden fro thi pathis.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 The Lord lyueth, and my God be blessid; and the God of myn helthe be enhaunsid.
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 God, that yauest veniaunces to me, and makist suget puplis vndur me; my delyuerere fro my wrathful enemyes.
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 And thou schalt enhaunse me fro hem, that risen ayens me; thou schalt delyuere me fro a wickid man.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Therfor, Lord, Y schal knouleche to thee among naciouns; and Y schal seie salm to thi name.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 Magnyfiynge the helthis of his kyng; and doynge merci to his crist Dauid, and to his seed til in to the world.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
