Psalms 17
1 The preier of Dauid. Lord, here thou my riytfulnesse; biholde thou my preier. Perseuye thou with eeris my preier; not maad in gileful lippis.
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
2 Mi doom come `forth of thi cheer; thin iyen se equite.
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
3 Thou hast preued myn herte, and hast visitid in niyt; thou hast examynyd me bi fier, and wickidnesse is not foundun in me.
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
4 That my mouth speke not the werkis of men; for the wordis of thi lippis Y haue kept harde weies.
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
5 Make thou perfit my goyngis in thi pathis; that my steppis be not moued.
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
6 I criede, for thou, God, herdist me; bowe doun thin eere to me, and here thou my wordis.
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
7 Make wondurful thi mercies; that makist saaf `men hopynge in thee.
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
8 Kepe thou me as the appil of the iye; fro `men ayenstondynge thi riyt hond. Keuere thou me vndur the schadewe of thi wyngis;
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
9 fro the face of vnpitouse men, that han turmentid me. Myn enemyes han cumpassid my soule;
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
10 thei han closide togidere her fatnesse; the mouth of hem spak pride.
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
11 Thei castiden me forth, and han cumpassid me now; thei ordeyneden to bowe doun her iyen in to erthe.
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
12 Thei, as a lioun maad redi to prey, han take me; and as the whelp of a lioun dwellynge in hid places.
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
13 Lord, rise thou vp, bifor come thou hym, and disseyue thou hym; delyuere thou my lijf fro the `vnpitouse,
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
14 delyuere thou thi swerd fro the enemyes of thin hond. Lord, departe thou hem fro a fewe men of `the lond in the lijf of hem; her wombe is fillid of thin hid thingis. Thei ben fillid with sones; and thei leften her relifis to her litle children.
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
15 But Y in riytfulnesse schal appere to thi siyt; Y schal be fillid, whanne thi glorie schal appere.
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
