< Psalms 129 >
1 The song of greces. Israel seie now; Ofte thei fouyten ayens me fro my yongth.
Пісня проча́н.
2 Ofte thei fouyten ayens me fro my yongthe; and sotheli thei miyten not to me.
Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!
3 Synneris forgeden on my bak; thei maden long her wickidnesse.
Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,
4 The `iust Lord schal beete the nollis of synneris;
та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!
5 alle that haten Sion be schent, and turned abak.
Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!
6 Be thei maad as the hey of hous coppis; that driede vp, bifore that it be drawun vp.
Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,
7 Of which hei he that schal repe, schal not fille his hond; and he that schal gadere hondfullis, schal not fille his bosum.
що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,
8 And thei that passiden forth seiden not, The blessing of the Lord be on you; we blessiden you in the name of the Lord.
і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“