Psalms 129

1 The song of greces. Israel seie now; Ofte thei fouyten ayens me fro my yongth.

Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

2 Ofte thei fouyten ayens me fro my yongthe; and sotheli thei miyten not to me.

досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

3 Synneris forgeden on my bak; thei maden long her wickidnesse.

На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

4 The `iust Lord schal beete the nollis of synneris;

Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

5 alle that haten Sion be schent, and turned abak.

Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

6 Be thei maad as the hey of hous coppis; that driede vp, bifore that it be drawun vp.

Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

7 Of which hei he that schal repe, schal not fille his hond; and he that schal gadere hondfullis, schal not fille his bosum.

якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

8 And thei that passiden forth seiden not, The blessing of the Lord be on you; we blessiden you in the name of the Lord.

І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»