< Psalms 109 >
1 To victorye, the salm of Dauid.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 God, holde thou not stille my preisyng; for the mouth of the synner, and the mouth of the gileful man is openyd on me.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 Thei spaken ayens me with a gileful tunge, and thei cumpassiden me with wordis of hatrede; and fouyten ayens me with out cause.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 For that thing that thei schulden loue me, thei bacbitiden me; but Y preiede.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 And thei settiden ayens me yuelis for goodis; and hatrede for my loue.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Ordeyne thou a synner on him; and the deuel stonde on his riyt half.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Whanne he is demed, go he out condempned; and his preier `be maad in to synne.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Hise daies be maad fewe; and another take his bischopriche.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Hise sones be maad faderles; and his wijf a widewe.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Hise sones tremblinge be born ouer, and begge; and be cast out of her habitaciouns.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 An vsurere seke al his catel; and aliens rauysche hise trauelis.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Noon helpere be to him; nether ony be that haue mercy on hise modirles children.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Hise sones be maad in to perisching; the name of him be don awei in oon generacioun.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 The wickidnesse of hise fadris come ayen in to mynde in the siyt of the Lord; and the synne of his modir be not don awei.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Be thei maad euere ayens the Lord; and the mynde of hem perische fro erthe.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 For that thing that he thouyte not to do merci,
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 and he pursuede a pore man and beggere; and to slee a man compunct in herte.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 And he louede cursing, and it schal come to hym; and he nolde blessing, and it schal be maad fer fro him. And he clothide cursing as a cloth, and it entride as water in to hise ynnere thingis; and as oile in hise boonus.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Be it maad to him as a cloth, with which he is hilyd; and as a girdil, with which he is euere gird.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 This is the werk of hem that bacbiten me anentis the Lord; and that speke yuels ayens my lijf.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 And thou, Lord, Lord, do with me for thi name; for thi merci is swete.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Delyuere thou me, for Y am nedi and pore; and myn herte is disturblid with ynne me.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 I am takun awei as a schadowe, whanne it bowith awei; and Y am schakun awei as locustis.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Mi knees ben maad feble of fasting; and my fleische was chaungid for oile.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 And Y am maad schenschipe to hem; thei sien me, and moueden her heedis.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Mi Lord God, helpe thou me; make thou me saaf bi thi merci.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 And thei schulen wite, that this is thin hond; and thou, Lord, hast do it.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Thei schulen curse, and thou schalt blesse, thei that risen ayens me, be schent; but thi seruaunt schal be glad.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Thei that bacbiten me, be clothid with schame; and be thei hilid with her schenschipe as with a double cloth.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 I schal knouleche to the Lord greetli with my mouth; and Y schal herie hym in the myddil of many men.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 Which stood nyy on the riyt half of a pore man; to make saaf my soule fro pursueris.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!