Psalms 106
1 Alleluya. Kouleche ye to the Lord, for he is good; for his mercy is with outen ende.
Алілу́я!
2 Who schal speke the powers of the Lord; schal make knowun alle hise preisyngis?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Blessid ben thei that kepen dom; and doon riytfulnesse in al tyme.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Lord, haue thou mynde on vs in the good plesaunce of thi puple; visite thou vs in thin heelthe.
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 To se in the goodnesse of thi chosun men, to be glad in the gladnes of thi folk; that thou be heried with thin eritage.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 We han synned with oure fadris; we han do vniustli, we han do wickidnesse.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Oure fadris in Egipt vndirstoden not thi merueils; thei weren not myndeful of the multitude of thi merci. And thei stiynge in to the see, in to the reed see, terreden to wraththe;
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 and he sauede hem for his name, that `he schulde make knowun his power.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 And he departide the reed see, and it was dried; and he lede forth hem in the depthis of watris as in deseert.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 And he sauede hem fro the hond of hateris; and he ayen bouyte hem fro the hond of the enemye.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 And the watir hilide men troublynge hem; oon of hem abood not.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 And thei bileueden to hise wordis; and thei preisiden the heriynge of hym.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Thei hadden `soone do, thei foryaten hise werkis; and thei abididen not his councel.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 And thei coueitiden coueitise in deseert; and temptiden God in a place with out watir.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 And he yaf to hem the axyng of hem; and he sente fulnesse in to the soulis of hem.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 And thei wraththiden Moyses in the castels; Aaron, the hooli of the Lord.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 The erthe was opened, and swolewid Datan; and hilide on the congregacioun of Abiron.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 And fier brente an hiye in the synagoge of hem; flawme brente synneris.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 And thei maden a calf in Oreb; and worschipiden a yotun ymage.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 And thei chaungiden her glorie; in to the liknesse of a calf etynge hei.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Thei foryaten God, that sauede hem, that dide grete werkis in Egipt,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 merueils in the lond of Cham; feerdful thingis in the reed see.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 And God seide, that he wolde leese hem; if Moises, his chosun man, hadde not stonde in the brekyng of his siyt. That he schulde turne awei his ire; lest he loste hem.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 And thei hadden the desirable lond for nouyt, thei bileueden not to his word, and thei grutchiden in her tabernaclis;
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 thei herden not the vois of the Lord.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 And he reiside his hond on hem; to caste doun hem in desert.
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 And to caste awei her seed in naciouns; and to leese hem in cuntreis.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 And thei maden sacrifice to Belfagor; and thei eeten the sacrificis of deed beestis.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 And thei wraththiden God in her fyndyngis; and fallyng was multiplied in hem.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 And Fynees stood, and pleeside God; and the veniaunce ceesside.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 And it was arrettid to hym to riytfulnesse; in generacioun and in to generacioun, til in to with outen ende.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 And thei wraththiden God at the watris of ayenseiyng; and Moises was trauelid for hem, for thei maden bittere his spirit,
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 and he departide in his lippis.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Thei losten not hethen men; whiche the Lord seide to hem.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 And thei weren meddlid among hethene men, and lerneden the werkis of hem,
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 and serueden the grauen ymagis of hem; and it was maad to hem in to sclaundre.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 And thei offriden her sones; and her douytris to feendis.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 And thei schedden out innocent blood, the blood of her sones and of her douytris; whiche thei sacrificiden to the grauun ymagis of Chanaan.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 And the erthe was slayn in bloodis, and was defoulid in the werkis of hem; and thei diden fornicacioun in her fyndyngis.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 And the Lord was wrooth bi strong veniaunce ayens his puple; and hadde abhominacioun of his eritage.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 And he bitook hem in to the hondis of hethene men; and thei that hatiden hem, weren lordis of hem.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 And her enemyes diden tribulacioun to hem, and thei weren mekid vndir the hondis of enemyes;
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 ofte he delyuerede hem. But thei wraththiden hym in her counsel; and thei weren maad low in her wickidnessis.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 And he siye, whanne thei weren set in tribulacioun; and he herde the preyer of hem.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 And he was myndeful of his testament; and it repentide hym bi the multitude of his merci.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 And he yaf hem in to mercies; in the siyt of alle men, that hadden take hem.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Oure Lord God, make thou vs saaf; and gadere togidere vs fro naciouns. That we knouleche to thin hooli name; and haue glorie in thi preisyng.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Blessid be the Lord God of Israel fro the world and til in to the world; and al the puple schal seye, Be it don, be it don.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
