Psalms 104
1 Mi soule, blesse thou the Lord; my Lord God, thou art magnyfied greetli. Thou hast clothid knouleching and fairnesse; and thou art clothid with liyt,
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 as with a cloth. And thou stretchist forth heuene as a skyn;
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 and thou hilist with watris the hiyer partis therof. Which settist a cloude thi stiyng; which goest on the fetheris of wyndis.
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 Which makist spiritis thin aungels; and thi mynystris brennynge fier.
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 Which hast foundid the erthe on his stablenesse; it schal not be bowid in to the world of world.
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 The depthe of watris as a cloth is the clothing therof; watris schulen stonde on hillis.
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 Tho schulen fle fro thi blamyng; men schulen be aferd of the vois of thi thundur.
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 Hillis stien vp, and feeldis goen doun; in to the place which thou hast foundid to tho.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 Thou hast set a terme, which tho schulen not passe; nether tho schulen be turned, for to hile the erthe.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 And thou sendist out wellis in grete valeis; watris schulen passe bitwix the myddil of hillis.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 Alle the beestis of the feeld schulen drynke; wielde assis schulen abide in her thirst.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 Briddis of the eir schulen dwelle on tho; fro the myddis of stoonys thei schulen yyue voices.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 And thou moistist hillis of her hiyer thingis; the erthe schal be fillid of the fruyt of thi werkis.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 And thou bringist forth hei to beestis; and eerbe to the seruyce of men. That thou bringe forth breed of the erthe;
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 and that wiyn make glad the herte of men. That he make glad the face with oile; and that breed make stidefast the herte of man.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 The trees of the feeld schulen be fillid, and the cedris of the Liban, whiche he plauntide;
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 sparewis schulen make nest there. The hous of the gerfaukun is the leeder of tho;
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 hiye hillis ben refute to hertis; a stoon is refutt to irchouns.
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 He made the moone in to tymes; the sunne knewe his goyng doun.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 Thou hast set derknessis, and nyyt is maad; alle beestis of the wode schulen go ther ynne.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 Liouns whelpis rorynge for to rauysche; and to seke of God meete to hem silf.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 The sunne is risun, and tho ben gaderid togidere; and tho schulen be set in her couchis.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 A man schal go out to his werk; and to his worching, til to the euentid.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 Lord, thi werkis ben magnefiede ful myche, thou hast maad alle thingis in wisdom; the erthe is fillid with thi possessioun.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 This see is greet and large to hondis; there ben crepinge beestis, of which is noon noumbre. Litil beestis with grete;
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 schippis schulen passe there. This dragoun which thou hast formyd; for to scorne hym.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 Alle thingis abiden of thee; that thou yyue to hem meete in tyme.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 Whanne thou schalt yyue to hem, thei schulen gadere; whanne thou schalt opene thin hond, alle thingis schulen be fillid with goodnesse.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 But whanne thou schalt turne awey the face, thei schulen be disturblid; thou schalt take awei the spirit of them, and thei schulen faile; and thei schulen turne ayen in to her dust.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 Sende out thi spirit, and thei schulen be formed of the newe; and thou schalt renule the face of the erthe.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 The glorie of the Lord be in to the world; the Lord schal be glad in hise werkis.
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 Which biholdith the erthe, and makith it to tremble; which touchith hillis, and tho smoken.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 I schal singe to the Lord in my lijf; Y schal seie salm to my God, as longe as Y am.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 Mi speche be myrie to him; forsothe Y schal delite in the Lord.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Synneris faile fro the erthe, and wickid men faile, so that thei be not; my soule, blesse thou the Lord.
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
