Proverbs 9
1 Wisdom bildide an hous to him silf; he hewide out seuene pileris,
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 he offride his slayn sacrifices, he medlide wijn, and settide forth his table.
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 He sente hise handmaides, that thei schulden clepe to the tour; and to the wallis of the citee.
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 If ony man is litil; come he to me. And wisdom spak to vnwise men,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Come ye, ete ye my breed; and drynke ye the wiyn, which Y haue medlid to you.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Forsake ye yong childhed, and lyue ye; and go ye bi the weyes of prudence.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 He that techith a scornere, doith wrong to him silf; and he that vndirnymmeth a wickid man, gendrith a wem to him silf.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Nile thou vndirnyme a scornere; lest he hate thee. Vndirnyme thou a wise man; and he schal loue thee.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Yyue thou occasioun to a wise man; and wisdom schal be encreessid to hym. Teche thou a iust man; and he schal haste to take.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 The bigynnyng of wisdom is the dreed of the Lord; and prudence is the kunnyng of seyntis.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 For thi daies schulen be multiplied bi me; and yeeris of lijf schulen be encreessid to thee.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 If thou art wijs; thou schalt be to thi silf, and to thi neiyboris. Forsothe if thou art a scornere; thou aloone schalt bere yuel.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 A fonned womman, and ful of cry, and ful of vnleueful lustis, and that kan no thing outirli,
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 sittith in the doris of hir hous, on a seete, in an hiy place of the cite;
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 to clepe men passinge bi the weie, and men goynge in her iournei.
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 Who is a litil man `of wit; bowe he to me. And sche spak to a coward,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Watris of thefte ben swettere, and breed hid is swettere.
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
18 And wiste not that giauntis ben there; and the gestis `of hir ben in the depthis of helle. Sotheli he that schal be applied, ether fastned, to hir; schal go doun to hellis. For whi he that goith awei fro hir; schal be saued. (Sheol h7585)
І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею! (Sheol h7585)
