Proverbs 8
1 Whether wisdom crieth not ofte; and prudence yyueth his vois?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 In souereyneste and hiy coppis, aboue the weie, in the myddis of pathis,
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 and it stondith bisidis the yate of the citee, in thilke closyngis, and spekith, and seith, A!
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 ye men, Y crie ofte to you; and my vois is to the sones of men.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Litle children, vndirstonde ye wisdom; and ye vnwise men, `perseyue wisdom.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Here ye, for Y schal speke of grete thingis; and my lippis schulen be openyd, to preche riytful thingis.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 My throte schal bithenke treuthe; and my lippis schulen curse a wickid man.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 My wordis ben iust; no schrewid thing, nether weiward is in tho.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 `My wordis ben riytful to hem that vndurstonden; and ben euene to hem that fynden kunnyng.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Take ye my chastisyng, and not money; chese ye teching more than tresour.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 For wisdom is betere than alle richessis moost preciouse; and al desirable thing mai not be comparisound therto.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Y, wisdom, dwelle in counsel; and Y am among lernyd thouytis.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 The drede of the Lord hatith yuel; Y curse boost, and pride, and a schrewid weie, and a double tungid mouth.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Counseil is myn, and equyte `is myn; prudence is myn, and strengthe `is myn.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Kyngis regnen bi me; and the makeris of lawis demen iust thingis bi me.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Princis comaunden bi me; and myyti men demen riytfulnesse bi me.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 I loue hem that louen me; and thei that waken eerli to me, schulen fynde me.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 With me ben rychessis, and glorie; souereyn richessis, and riytfulnesse.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 My fruyt is betere than gold, and precyouse stoon; and my seedis ben betere than chosun siluer.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Y go in the weies of riytfulnesse, in the myddis of pathis of doom;
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 that Y make riche hem that louen me, and that Y fille her tresouris.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 The Lord weldide me in the bigynnyng of hise weies; bifore that he made ony thing, at the bigynnyng.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Fro with out bigynnyng Y was ordeined; and fro elde tymes, bifor that the erthe was maad.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Depthis of watris weren not yit; and Y was conseyued thanne. The wellis of watris hadden not brokun out yit,
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 and hillis stoden not togidere yit bi sad heuynesse; bifor litil hillis Y was born.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Yit he hadde not maad erthe; and floodis, and the herris of the world.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Whanne he made redi heuenes, Y was present; whanne he cumpasside the depthis of watris bi certeyn lawe and cumpas.
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 Whanne he made stidfast the eir aboue; and weiede the wellis of watris.
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 Whanne he cumpasside to the see his marke; and settide lawe to watris, that tho schulden not passe her coostis. Whanne he peiside the foundementis of erthe;
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 Y was making alle thingis with him. And Y delitide bi alle daies, and pleiede bifore hym in al tyme,
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 and Y pleiede in the world; and my delices ben to be with the sones of men.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Now therfor, sones, here ye me; blessid ben thei that kepen my weies.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Here ye teching, and be ye wise men; and nile ye caste it awei.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Blessid is the man that herith me, and that wakith at my yatis al dai; and kepith at the postis of my dore.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 He that fyndith me, schal fynde lijf; and schal drawe helthe of the Lord.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 But he that synneth ayens me, schal hurte his soule; alle that haten me, louen deeth.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
