Proverbs 31
1 The wordis of Lamuel, the king; the visioun bi which his modir tauyte hym.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 What my derlyng? what the derlyng of my wombe? what the derlyng of my desiris?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Yyue thou not thi catel to wymmen, and thi richessis to do awei kyngis.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 A! Lamuel, nyle thou yiue wyn to kingis; for no pryuete is, where drunkenesse regneth.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Lest perauenture thei drynke, and foryete domes, and chaunge the cause of the sones of a pore man.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Yyue ye sidur to hem that morenen, and wyn to hem that ben of bitter soule.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Drinke thei, and foryete thei her nedinesse; and thenke thei no more on her sorewe.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Opene thi mouth for a doumb man,
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 and opene thi mouth for the causes of alle sones that passen forth. Deme thou that that is iust, and deme thou a nedi man and a pore man.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Who schal fynde a stronge womman? the prijs of her is fer, and fro the laste endis.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 The herte of hir hosebond tristith in hir; and sche schal not haue nede to spuylis.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Sche schal yelde to hym good, and not yuel, in alle the daies of hir lijf.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Sche souyte wolle and flex; and wrouyte bi the counsel of hir hondis.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Sche is maad as the schip of a marchaunt, that berith his breed fro fer.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 And sche roos bi nyyt, and yaf prey to hir meyneals, and metis to hir handmaidis.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Sche bihelde a feeld, and bouyte it; of the fruyt of hir hondis sche plauntide a vyner.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Sche girde hir leendis with strengthe, and made strong hir arm.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Sche taastide, and siy, that hir marchaundie was good; hir lanterne schal not be quenchid in the niyt.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Sche putte hir hondis to stronge thingis, and hir fyngris token the spyndil.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Sche openyde hir hond to a nedi man, and stretchide forth hir hondis to a pore man.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Sche schal not drede for hir hous of the cooldis of snow; for alle hir meyneals ben clothid with double clothis.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Sche made to hir a ray cloth; bijs and purpur is the cloth of hir.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Hir hosebonde is noble in the yatis, whanne he sittith with the senatours of erthe.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Sche made lynnun cloth, and selde; and yaf a girdil to a Chananei.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Strengthe and fairnesse is the clothing of hir; and sche schal leiye in the laste dai.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Sche openyde hir mouth to wisdom; and the lawe of merci is in hir tunge.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Sche bihelde the pathis of hir hous; and sche eet not breed idili.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Hir sones risiden, and prechiden hir moost blessid; hir hosebonde roos, and preiside hir.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Many douytris gaderiden richessis; thou passidist alle.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Fairnesse is disseiuable grace, and veyn; thilke womman, that dredith the Lord, schal be preisid.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Yyue ye to hir of the fruyt of hir hondis; and hir werkis preise hir in the yatis.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
