Proverbs 30
1 The wordis of hym that gaderith, of the sone spuynge. The prophesie which a man spak, with whom God was, and which man was coumfortid bi God dwellyng with hym,
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 and seide, Y am the moost fool of men; and the wisdom of men is not with me.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Y lernede not wisdom; and Y knew not the kunnyng of hooli men.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Who stiede in to heuene, and cam doun? Who helde togidere the spirit in hise hondis? who bonde togidere watris as in a cloth? Who reiside alle the endis of erthe? What is name of hym? and what is the name of his sone, if thou knowist?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Ech word of God is a scheld set a fiere, to alle that hopen in hym.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Adde thou not ony thing to the wordis of hym, and thou be repreued, and be foundun a liere.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 I preiede thee twei thingis; denye not thou to me, bifor that Y die.
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Make thou fer fro me vanyte and wordis of leesyng; yyue thou not to me beggery and richessis; yyue thou oneli necessaries to my lijflode;
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 lest perauenture Y be fillid, and be drawun to denye, and seie, Who is the Lord? and lest Y compellid bi nedynesse, stele, and forswere the name of my God.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Accuse thou not a seruaunt to his lord, lest perauenture he curse thee, and thou falle doun.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 A generacioun that cursith his fadir, and that blessith not his modir.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 A generacioun that semeth cleene to it silf, and netheles is not waischun fro hise filthis.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 A generacioun whose iyen ben hiy, and the iye liddis therof ben reisid in to hiy thingis.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 A generacioun that hath swerdis for teeth, and etith with hise wank teeth; that it ete nedi men of erthe, and the porails of men.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 The watir leche hath twei douytris, seiynge, Brynge, bringe. Thre thingis ben vnable to be fillid, and the fourthe, that seith neuere, It suffisith;
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 helle, and the mouth of the wombe, and the erthe which is neuere fillid with water; but fier seith neuere, It suffisith. (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 Crowis of the stronde picke out thilke iye, that scorneth the fadir, and that dispisith the child beryng of his modir; and the briddis of an egle ete that iye.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Thre thingis ben hard to me, and outirli Y knowe not the fourthe thing;
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 the weye of an egle in heuene, the weie of a serpent on a stoon, the weie of a schip in the myddil of the see, and the weie of a man in yong wexynge age.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Siche is the weie of a womman auowtresse, which etith, and wipith hir mouth, and seith, Y wrouyte not yuel.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 The erthe is moued bi thre thingis, and the fourthe thing, which it may not susteyne;
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 bi a seruaunt, whanne he regneth; bi a fool, whanne he is fillid with mete;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 bi an hateful womman, whanne sche is takun in matrymonye; and bi an handmaide, whanne sche is eir of hir ladi.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Foure ben the leeste thingis of erthe, and tho ben wisere than wise men;
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 amtis, a feble puple, that maken redi mete in heruest to hem silf;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 a hare, a puple vnmyyti, that settith his bed in a stoon;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 a locust hath no kyng, and al goith out bi cumpanyes; an euete enforsith with hondis,
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 and dwellith in the housis of kingis.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Thre thingis ben, that goon wel, and the fourthe thing, that goith richeli.
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 A lioun, strongeste of beestis, schal not drede at the meetyng of ony man;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 a cok gird the leendis, and a ram, and noon is that schal ayenstonde him.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 He that apperith a fool, aftir that he is reisid an hiy; for if he hadde vndurstonde, he hadde sett hond on his mouth.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Forsothe he that thristith strongli teetis, to drawe out mylk, thristith out botere; and he that smytith greetli, drawith out blood; and he that stirith iris, bringith forth discordis.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
