Proverbs 3
1 Mi sone, foryete thou not my lawe; and thyn herte kepe my comaundementis.
Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережу́ть твоє серце,
2 For tho schulen sette to thee the lengthe of daies, and the yeeris of lijf, and pees.
бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю!
3 Merci and treuthe forsake thee not; bynde thou tho to thi throte, and write in the tablis of thin herte.
Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, —
4 And thou schalt fynde grace, and good teching bifore God and men.
і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни!
5 Haue thou trist in the Lord, of al thin herte; and triste thou not to thi prudence.
Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
6 In alle thi weies thenke thou on hym, and he schal dresse thi goyngis.
Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Be thou not wijs anentis thi silf; drede thou God, and go awei fro yuel.
Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 For whi helthe schal be in thi nawle, and moisting of thi boonys.
Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх.
9 Onoure thou the Lord of thi catel, and of the beste of alle thi fruytis yyue thou to pore men;
Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, —
10 and thi bernes schulen be fillid with abundaunce, and pressours schulen flowe with wiyn.
і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м!
11 My sone, caste thou not awei the teching of the Lord; and faile thou not, whanne thou art chastisid of him.
Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, —
12 For the Lord chastisith hym, whom he loueth; and as a fadir in the sone he plesith hym.
бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина!
13 Blessid is the man that fyndith wisdom, and which flowith with prudence.
Блаженна люди́на, що мудрість знайшла, і люди́на, що розум оде́ржала,
14 The geting therof is betere than the marchaundie of gold and of siluer; the fruytis therof ben the firste and clenneste.
бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її,
15 It is preciousere than alle richessis; and alle thingis that ben desirid, moun not be comparisound to this.
дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею.
16 Lengthe of daies is in the riythalf therof, and richessis and glorie ben in the lifthalf therof.
Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її.
17 The weies therof ben feire weies, and alle the pathis therof ben pesible.
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.
18 It is a tre of lijf to hem that taken it; and he that holdith it, is blessid.
Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її!
19 The Lord foundide the erthe bi wisdom; he stablischide heuenes bi prudence.
Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
20 The depthis of watris braken out bi his wisdom; and cloudis wexen togidere bi dewe.
Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари.
21 My sone, these thingis flete not awey fro thin iyen; kepe thou my lawe, and my counsel;
Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність,
22 and lijf schal be to thi soule, and grace `schal be to thi chekis.
і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, —
23 Thanne thou schalt go tristili in thi weie; and thi foot schal not snapere.
Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться!
24 If thou schalt slepe, thou schalt not drede; thou schalt reste, and thi sleep schal be soft.
Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
25 Drede thou not bi sudeyne feer, and the powers of wickid men fallynge in on thee.
Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, —
26 For the Lord schal be at thi side; and he schal kepe thi foot, that thou be not takun.
бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
27 Nil thou forbede to do wel him that mai; if thou maist, and do thou wel.
Не стримуй добра́ потребу́ючому, коли в силі твоєї руки́ це вчини́ти,
28 Seie thou not to thi frend, Go, and turne thou ayen, and to morewe Y schal yyue to thee; whanne thou maist yyue anoon.
не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою.
29 Ymagyne thou not yuel to thi freend, whanne he hath trist in thee.
Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
30 Stryue thou not ayens a man with out cause, whanne he doith noon yuel to thee.
Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
31 Sue thou not an vniust man, sue thou not hise weies.
Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай,
32 For ech disseyuer is abhomynacioun of the Lord; and his speking is with simple men.
бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба.
33 Nedinesse is sent of the Lord in the hous of a wickid man; but the dwelling places of iust men schulen be blessid.
Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, —
34 He schal scorne scorneris; and he schal yyue grace to mylde men.
з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає.
35 Wise men schulen haue glorie; enhaunsing of foolis is schenschipe.
Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром.
