Proverbs 26
1 As snow in somer, and reyn in heruest; so glorie is vnsemeli to a fool.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 For whi as a brid fliynge ouer to hiy thingis, and a sparowe goynge in to vncerteyn; so cursing brouyt forth with out resonable cause schal come aboue in to sum man.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Beting to an hors, and a bernacle to an asse; and a yerde in the bak of vnprudent men.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Answere thou not to a fool bi his foli, lest thou be maad lijk hym.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Answere thou a fool bi his fooli, lest he seme to him silf to be wijs.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 An haltinge man in feet, and drinkinge wickidnesse, he that sendith wordis by a fonned messanger.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 As an haltinge man hath faire leggis in veyn; so a parable is vnsemeli in the mouth of foolis.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 As he that casteth a stoon in to an heep of mercurie; so he that yyueth onour to an vnwijs man.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 As if a thorn growith in the hond of a drunkun man; so a parable in the mouth of foolis.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Doom determyneth causis; and he that settith silence to a fool, swagith iris.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 As a dogge that turneth ayen to his spuyng; so is an vnprudent man, that rehersith his fooli.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Thou hast seyn a man seme wijs to hym silf; an vnkunnyng man schal haue hope more than he.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 A slow man seith, A lioun is in the weie, a liounnesse is in the foot pathis.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 As a dore is turned in his hengis; so a slow man in his bed.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 A slow man hidith hise hondis vndur his armpit; and he trauelith, if he turneth tho to his mouth.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 A slow man semeth wysere to hym silf, than seuene men spekynge sentensis.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 As he that takith a dogge bi the eeris; so he that passith, and is vnpacient, and is meddlid with the chiding of anothir man.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 As he is gilti, that sendith speris and arowis in to deth;
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 so a man that anoieth gilefuli his frend, and whanne he is takun, he schal seie, Y dide pleiynge.
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Whanne trees failen, the fier schal be quenchid; and whanne a priuy bacbitere is withdrawun, stryues resten.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 As deed coolis at quic coolis, and trees at the fier; so a wrathful man reisith chidyngis.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 The wordis of a pryuei bacbitere ben as symple; and tho comen til to the ynneste thingis of the herte.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 As if thou wolt ourne a vessel of erthe with foul siluer; so ben bolnynge lippis felouschipid with `the werste herte.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 An enemy is vndirstondun bi hise lippis, whanne he tretith giles in the herte.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Whanne he `makith low his vois, bileue thou not to hym; for seuene wickidnessis ben in his herte.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 The malice of hym that hilith hatrede gilefuli, schal be schewid in a counsel.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 He that delueth a diche, schal falle in to it; and if a man walewith a stoon, it schal turne ayen to hym.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 A fals tunge loueth not treuth; and a slidir mouth worchith fallyngis.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
