Proverbs 21
1 As departyngis of watris, so the herte of the kyng is in the power of the Lord; whidur euer he wole, he schal bowe it.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Ech weye of a man semeth riytful to hym silf; but the Lord peisith the hertis.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 To do merci and doom plesith more the Lord, than sacrifices doen.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Enhaunsyng of iyen is alargyng of the herte; the lanterne of wickid men is synne.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 The thouytis of a stronge man ben euere in abundaunce; but ech slow man is euere in nedynesse.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 He that gaderith tresours bi the tunge of a leesing, is veyne, and with outen herte; and he schal be hurtlid to the snaris of deth.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 The raueyns of vnpitouse men schulen drawe hem doun; for thei nolden do doom.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 The weiward weie of a man is alien fro God; but the werk of hym that is cleene, is riytful.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 It is betere to sitte in the corner of an hous with oute roof, than with a womman ful of chydyng, and in a comyn hous.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 The soule of an vnpitouse man desirith yuel; he schal not haue merci on his neiybore.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Whanne a man ful of pestilence is punyschid, a litil man of wit schal be the wisere; and if he sueth a wijs man, he schal take kunnyng.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 A iust man of the hous of a wickid man thenkith, to withdrawe wickid men fro yuel.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 He that stoppith his eere at the cry of a pore man, schal crye also, and schal not be herd.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 A yift hid quenchith chidyngis; and a yift in bosum quenchith the moost indignacioun.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 It is ioye to a iust man to make doom; and it is drede to hem that worchen wickidnesse.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 A man that errith fro the weie of doctryn, schal dwelle in the cumpany of giauntis.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 He that loueth metis, schal be in nedynesse; he that loueth wiyn and fatte thingis, schal not be maad riche.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 An vnpitouse man schal be youun for a iust man; and a wickid man schal be youun for a riytful man.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 It is betere to dwelle in a desert lond, than with a womman ful of chidyng, and wrathful.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Desirable tresoure and oile is in the dwelling places of a iust man; and an vnprudent man schal distrie it.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 He that sueth riytfulnesse and mercy, schal fynde lijf and glorie.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 A wijs man stiede `in to the citee of stronge men, and distriede the strengthe of trist therof.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 He that kepith his mouth and his tunge, kepith his soule from angwischis.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 A proude man and boosteere is clepid a fool, that worchith pride in ire.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Desiris sleen a slow man; for hise hondis nolden worche ony thing.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Al dai he coueitith and desirith; but he that is a iust man, schal yyue, and schal not ceesse.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 The offringis of wickid men, that ben offrid of greet trespas, ben abhomynable.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 A fals witnesse schal perische; a man obedient schal speke victorie.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 A wickid man makith sad his cheer vnschamefastli; but he that is riytful, amendith his weie.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 No wisdom is, no prudence is, no counsel is ayens the Lord.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 An hors is maad redi to the dai of batel; but the Lord schal yyue helthe.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
