Proverbs 14
1 A wijs womman bildith hir hous; and an unwijs womman schal distrie with hondis an hous bildid.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 A man goynge in riytful weie, and dredinge God, is dispisid of hym, that goith in a weie of yuel fame.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 The yerde of pride is in the mouth of a fool; the lippis of wijs men kepen hem.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Where oxis ben not, the cratche is void; but where ful many cornes apperen, there the strengthe of oxe is opyn.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 A feithful witnesse schal not lie; a gileful witnesse bringith forth a leesing.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 A scornere sekith wisdom, and he fyndith not; the teching of prudent men is esy.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Go thou ayens a man a fool; and he schal not knowe the lippis of prudence.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 The wisdom of a fel man is to vndirstonde his weie; and the vnwarnesse of foolis errith.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 A fool scorneth synne; grace schal dwelle among iust men.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 The herte that knowith the bittirnesse of his soule; a straunger schal not be meddlid in the ioie therof.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 The hous of wickid men schal be don awei; the tabernaclis of iust men schulen buriowne.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Sotheli a weie is, that semeth iust to a man; but the laste thingis therof leden forth to deth.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Leiyyng schal be medlid with sorewe; and morenyng ocupieth the laste thingis of ioye.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 A fool schal be fillid with hise weies; and a good man schal be aboue hym.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 An innocent man bileueth to eche word; a felle man biholdith hise goyngis.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 A wijs man dredith, and bowith awei fro yuel; a fool skippith ouer, and tristith.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 A man vnpacient schal worche foli; and a gileful man is odiouse.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Litle men of wit schulen holde foli; and felle men schulen abide kunnyng.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Yuel men schulen ligge bifor goode men; and vnpitouse men bifor the yatis of iust men.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 A pore man schal be hateful, yhe, to his neiybore; but many men ben frendis of riche men.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 He that dispisith his neiybore, doith synne; but he that doith merci to a pore man, schal be blessid. He that bileueth in the Lord, loueth merci;
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 thei erren that worchen yuel. Merci and treuthe maken redi goodis;
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 abundaunce `schal be in ech good werk. Sotheli where ful many wordis ben, there nedynesse is ofte.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 The coroun of wise men is the richessis of hem; the fooli of foolis is vnwarnesse.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A feithful witnesse delyuereth soulis; and a fals man bringith forth leesyngis.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 In the drede of the Lord is triste of strengthe; and hope schal be to the sones of it.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 The drede of the Lord is a welle of lijf; that it bowe awei fro the fallyng of deth.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 The dignite of the king is in the multitude of puple; and the schenschipe of a prince is in the fewnesse of puple.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 He that is pacient, is gouerned bi myche wisdom; but he that is vnpacient, enhaunsith his foli.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Helthe of herte is the lijf of fleischis; enuye is rot of boonys.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 He that falsli chalengith a nedi man, dispisith his maker; but he that hath merci on a pore man, onourith that makere.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 A wickid man is put out for his malice; but a iust man hopith in his deth.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Wisdom restith in the herte of a wijs man; and he schal teche alle vnlerned men.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Riytfulnesse reisith a folc; synne makith puplis wretchis.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 A mynystre vndurstondynge is acceptable to a kyng; a mynystre vnprofitable schal suffre the wrathfulnesse of him.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
