Proverbs 10
1 The parablis of Salomon. A wijs sone makith glad the fadir; but a fonned sone is the sorewe of his modir.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Tresouris of wickidnesse schulen not profite; but riytfulnesse schal delyuere fro deth.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 The Lord schal not turmente the soule of a iust man with hungur; and he schal distrie the tresouns of vnpitouse men.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 A slow hond hath wrouyt nedynesse; but the hond of stronge men makith redi richessis. Forsothe he that enforsith to gete `ony thing bi leesyngis, fedith the wyndis; sotheli the same man sueth briddis fleynge.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 He that gaderith togidere in heruest, is a wijs sone; but he that slepith in sommer, is a sone of confusioun.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 The blessing of God is ouer the heed of a iust man; but wickidnesse hilith the mouth of wickid men.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 The mynde of a iust man schal be with preisingis; and the name of wickid men schal wexe rotun.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 A wijs man schal resseyue comaundementis with herte; a fool is betun with lippis.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 He that goith simpli, goith tristili; but he that makith schrewid hise weies, schal be opyn.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 He that bekeneth with the iye, schal yyue sorewe; a fool schal be betun with lippis.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 The veyne of lijf is the mouth of a iust man; but the mouth of wickid men hilith wickidnesse.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Hatrede reisith chidingis; and charite hilith alle synnes.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Wisdom is foundun in the lippis of a wise man; and a yerd in the bak of him that is nedi of herte.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Wise men hiden kunnyng; but the mouth of a fool is nexte to confusioun.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 The catel of a riche man is the citee of his strengthe; the drede of pore men is the nedynesse of hem.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 The werk of a iust man is to lijf; but the fruyt of a wickid man is to synne.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 The weie of lijf is to him that kepith chastising; but he that forsakith blamyngis, errith.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 False lippis hiden hatrede; he that bringith forth dispisinge is vnwijs.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Synne schal not faile in myche spekyng; but he that mesurith hise lippis, is moost prudent.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Chosun siluer is the tunge of a iust man; the herte of wickid men is for nouyt.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 The lippis of a iust man techen ful manye men; but thei that ben vnlerned, schulen die in nedinesse of herte.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 The blessing of the Lord makith riche men; and turment schal not be felowschipid to hem.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 A fool worchith wickidnesse as bi leiyyng; but `wisdom is prudence to a man.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 That that a wickid man dredith, schal come on hym; the desire of iust men schalbe youun to hem.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 As a tempeste passynge, a wickid man schal not be; but a iust man schal be as an euerlastynge foundement.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 As vynegre noieth the teeth, and smoke noieth the iyen; so a slow man noieth hem that senten hym in the weie.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 The drede of the Lord encreesith daies; and the yeeris of wickid men schulen be maad schort.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Abiding of iust men is gladnesse; but the hope of wickid men schal perische.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 The strengthe of a symple man is the weie of the Lord; and drede to hem that worchen yuel.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 A iust man schal not be moued with outen ende; but wickid men schulen not dwelle on the erthe.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 The mouth of a iust man schal bringe forth wisdom; the tunge of schrewis schal perische.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 The lippis of a iust man biholden pleasaunt thingis; and the mouth of wickid men byholdith weiward thingis.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
