Joshua 4
1 And whanne thei weren passid ouer, the Lord seide to Josue,
І сталося, як увесь народ закінчи́в перехо́дити Йорда́н, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:
2 Chese thou twelue men,
„Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени.
3 by ech lynage o man, and comaunde thou to hem, that thei take fro the myddis of the trow of Jordan, where the `feet of preestis stoden, twelue hardiste stoonys; whiche thou schalt sette in the place of castels, where ye schulen sette tentis in this nyyt.
І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“.
4 And Josue clepide twelue men, whiche he hadde chose of the sones of Israel, of ech lynage o man;
І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени,
5 and he seide to hem, Go ye bifore the arke of youre Lord God to the myddis of Jordan, and bere ye fro thennus in youre schuldris ech man o stoon, bi the noumbre of the sones of Israel,
та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів,
6 that it be a signe bitwixe you. And whanne youre sones schulen axe you to morewe, that is, in tyme `to comynge, and schulen seie, What wolen these stonus `to hem silf?
щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння?
7 ye schulen answere to hem, The watris of Jordan failiden bifor the arke of boond of pees of the Lord, whanne the arke passide Jordan; therfor these stoonus ben set in to mynde of the sones of Israel, til in to withouten ende.
то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“.
8 Therfor the sones of Israel diden as Josue comaundide to hem, and baren fro the myddis of the trow of Jordan twelue stoonys, as the Lord comaundide to hem, bi the noumbre of the sones of Israel, `til to the place in which thei settiden tentis; and there thei puttiden tho stonys.
І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там.
9 Also Josue puttide othire twelue stoonys in the myddis of the trow of Jordan, where the preestis stoden, that baren the arke of boond of pees of the Lord; and tho stoonys ben there `til in to present dai.
А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.
10 Forsothe the preestis, that baren the arke, stoden in the myddis of Jordan, til alle thingis weren fillid, whiche the Lord comaundide, that Josue schulde speke to the puple, as Moises hadde seide to hym. And the puple hastide, and passide.
А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див.
11 And whanne alle men hadden passid, also the arke of the Lord passide, and the preestis yeden bifor the puple.
І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом.
12 Also the sones of Ruben, and of Gad, and half the lynage of Manasse, yeden armed bifor the sones of Israel, as Moyses comaundide to hem.
І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.
13 And fourti thousynde of fiyters yeden bi her cumpanyes and gaderyngis on the pleyn and feeldi places of the citee of Jerico.
Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в.
14 In that day the Lord magnyfiede Josue bifor al Israel, that thei schulden drede hym, as thei dreden Moises, while he lyuede yit.
Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.
15 And the Lord seide to Josue,
І сказав Господь до Ісуса, говорячи:
16 Comaunde thou to the preestis that beren the arke of boond of pees, that thei stie fro Jordan.
„Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“.
17 And Josue comaundide to hem, and seide, Stie ye fro Jordan.
І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“
18 And whanne thei hadden stied, berynge the arke of boond of pees of the Lord, and hadde bigunne to trede on the drie erthe, the watris turneden ayen in to her trowe, and flowiden, as tho weren wont before.
І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х.
19 Forsothe the puple stiede fro Jordan in the tenthe dai of the firste monethe, and thei settiden tentis in Galgalis, ayens the eest coost of the citee of Jerico.
А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну.
20 Also Josue puttide in Galgalis the twelue stonys, whiche thei hadden take fro the trow of Jordan.
А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі.
21 And he seide to the sones of Israel, Whanne youre sones schulen axe to morewe her fadris, and schulen seie to hem, What wolen these stoonys `to hem silf?
І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння?
22 ye schulen teche hem, and ye schulen seie, We passiden this Jordan bi the drie botme,
то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н,
23 for oure Lord God driede the watris therof in oure siyt, til we passiden, as he dide bifore in the Reed See, which he driede while we passiden,
бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́,
24 that alle the puplis of londis lurne the strongeste hond of the Lord, that also ye drede youre Lord God in al tyme.
щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“.
