John 17
1 These thingis Jhesus spak, and whanne he hadde cast vp hise iyen in to heuene, he seide, Fadir, the our cometh, clarifie thi sone, that thi sone clarifie thee.
По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
2 As thou hast youun to hym power on ech fleisch, that al thing that thou hast youun to hym, he yyue to hem euerlastynge lijf. (aiōnios g166)
бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. (aiōnios g166)
3 And this is euerlastynge lijf, that thei knowe thee very God aloone, and whom thou hast sent, Jhesu Crist. (aiōnios g166)
Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. (aiōnios g166)
4 Y haue clarified thee on the erthe, Y haue endid the werk, that thou hast youun to me to do.
Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
5 And now, fadir, clarifie thou me at thi silf, with the clerenesse that Y hadde at thee, bifor the world was maad.
І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
6 Y haue schewid thi name to tho men, whiche thou hast youun to me of the world; thei weren thine, and thou hast youun hem to me, and thei han kept thi word.
Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
7 And now thei han knowun, that alle thingis that thou hast youun to me, ben of thee.
Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,
8 For the wordis that thou hast youun to me, Y yaf to hem; and thei han takun, and han knowun verili, that Y wente out fro thee; and thei bileueden, that thou sentist me.
бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
9 Y preie for hem, Y preye not for the world, but for hem that thou hast youun to me, for thei ben thine.
Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!
10 And alle my thingis ben thine, and thi thingis ben myne; and Y am clarified in hem.
Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
11 And now Y am not in the world, and these ben in the world, and Y come to thee. Hooli fadir, kepe hem in thi name, whiche thou yauest to me, that thei ben oon, as we ben.
І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
12 While Y was with hem, Y kepte hem in thi name; thilke that thou yauest to me, Y kepte, and noon of hem perischide, but the sone of perdicioun, that the scripture be fulfillid.
Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
13 But now Y come to thee, and Y speke these thingis in the world, that thei haue my ioie fulfillid in hem silf.
Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.
14 Y yaf to hem thi word, and the world hadde hem in hate; for thei ben not of the world, as Y am not of the world.
Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
15 Y preye not, that thou take hem awei fro the world, but that thou kepe hem fro yuel.
Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
16 They ben not of the world, as Y am not of the world.
Не від світу вони, як і Я не від світу.
17 Halewe thou hem in treuth; thi word is treuthe.
Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.
18 As thou sentist me in to the world, also Y sente hem `in to the world.
Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
19 And Y halewe my silf for hem, that also thei ben halewid in treuthe.
А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
20 And Y preye not oneli for hem, but also for hem that schulden bileue in to me bi the word of hem;
Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,
21 that all ben oon, as thou, fadir, in me, and Y in thee, that also thei in vs be oon; that the world bileue, that thou hast sent me.
щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
22 And Y haue youun to hem the clerenesse, that thou hast youun to me, that thei ben oon,
А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
23 as we ben oon; Y in hem, and thou in me, that thei be endid in to oon; and that the world knowe, that thou sentist me, and hast loued hem, as thou hast loued also me.
Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
24 Fadir, thei whiche thou yauest to me, Y wole that where Y am, that thei be with me, that thei see my clerenesse, that thou hast youun to me; for thou louedist me bifor the makyng of the world.
Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
25 Fadir, riytfuli the world knew thee not, but Y knew thee, and these knewen, that thou sentist me.
Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
26 And Y haue maad thi name knowun to hem, and schal make knowun; that the loue bi which thou `hast loued me, be in hem, and Y in hem.
Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“
