John 13
1 Bifor the `feeste dai of pask Jhesus witynge, that his our is comun, that he passe fro this world to the fadir, whanne he hadde loued hise that weren in the world, in to the ende he louede hem.
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година, щоб залишити цей світ і повернутись до Отця, полюбивши Своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця.
2 And whanne the souper was maad, whanne the deuel hadde put than in to the herte, that Judas of Symount Scarioth schulde bitraye hym,
Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юди, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса,
3 he witynge that the fadir yaf alle thingis to hym in to hise hoondis, and that he wente out fro God,
знаючи, що Отець дав усе в Його руки, що від Бога прийшов і до Бога повертається,
4 and goith to God, he risith fro the souper, and doith of hise clothis; and whanne he hadde takun a lynun cloth, he girde hym.
Він підвівся з-за столу, зняв верхній одяг і підперезався рушником.
5 And aftirward he putte watir in to a basyn, and biganne to waische the disciplis feet, and to wipe with the lynnen cloth, with which he was gird.
Потім налив води в таз і почав мити ноги учням та витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6 And so he cam to Symount Petre, and Petre seith to hym, Lord, waischist thou my feet?
Коли Він підійшов до Симона Петра, той сказав Йому: ―Господи, Ти будеш мити мені ноги?
7 Jhesus answerde, and seide to hym, What Y do, thou wost not now; but thou schalt wite aftirward.
Ісус сказав йому: ―Того, що Я роблю, ти не розумієш зараз, але зрозумієш потім.
8 Petre seith to hym, Thou schalt neuere waische my feet. Jhesus answeride to hym, If Y schal not waische thee, thou schalt not haue part with me. (aiōn g165)
Петро сказав Йому: ―Ти ніколи не митимеш моїх ніг! Ісус відповів: ―Якщо Я не обмию тебе, то не матимеш частки зі Мною. (aiōn g165)
9 Symount Petre seith to hym, Lord, not oneli my feet, but bothe the hoondis and the heed.
Симон Петро сказав: ―[Тоді], Господи, не тільки ноги, але й руки та голову!
10 Jhesus seide to hym, He that is waischun, hath no nede but that he waische the feet, but he is al clene; and ye ben clene, but not alle.
Ісус відповів йому: ―Тому, хто обмився, потрібно лише ноги помити, бо він увесь чистий. І ви чисті, але не всі.
11 For he wiste, who `was he that schulde bitraye hym; therfor he seide, Ye ben not alle clene.
Він знав, хто зрадить Його, тому й казав, що не всі чисті.
12 And so aftir that he hadde waischun `the feet of hem, he took hise clothis; and whanne he was set to mete ayen, eft he seide to hem, Ye witen what Y haue don to you.
Закінчивши мити їхні ноги, [Ісус] одягнув Свій одяг, повернувся на Своє місце й сказав їм: ―Чи розумієте ви, що Я зробив для вас?
13 Ye clepen me maistir and lord, and ye seien wel; for Y am.
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом і добре кажете, бо Я Ним є.
14 Therfor if Y, lord and maistir, haue waischun youre feet, and ye schulen waische oon anothers feet;
Тож якщо Я, ваш Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
15 for Y haue youun `ensaumple to you, `that as I haue do to you, so do ye.
Бо Я подав вам приклад, щоб ви робили так, як Я зробив вам.
16 Treuli, treuli, Y seie to you, the seruaunt is not grettere than his lord, nether an apostle is grettere than he that sente hym.
Істинно кажу вам: раб не більший за свого господаря, і посланецьне більший за того, хто його послав.
17 If ye witen these thingis, ye schulen be blessid, if ye doen hem.
Якщо ви знаєте це, то блаженні ви, коли чинитимете так.
18 Y seie not of `alle you, Y woot whiche Y haue chosun; but that the scripture be fulfillid, He that etith my breed, schal reise his heele ayens me.
Я не говорю про всіх вас. Я знаю тих, кого обрав. Але має сповнитись Писання: «Той, хто їв Мій хліб, підняв на Мене свою п’яту».
19 Treuly, Y seie to you bifor it be don, that whanne it is don, ye bileue that Y am.
Я кажу вам перед тим, як станеться, щоб, коли станеться, ви повірили, що Я є.
20 Treuli, treuli, Y seie to you, he that takith whom euere Y schal sende, resseyueth me; and he that resseyueth me, resseyueth hym that sente me.
Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене.
21 Whanne Jhesus hadde seid these thingis, he was troblid in spirit, and witnesside, and seide, Treuli, treuli, Y seie to you, that oon of you schal bitraye me.
Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22 Therfor the disciplis lokiden togidere, doutynge of whom he seide.
Його учні дивилися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
23 And so oon of hise disciplis was restynge in the bosum of Jhesu, whom Jhesu louede.
Один з Його учнів, той, якого любив Ісус, сидів за столом, прихилившись до Нього.
24 Therfor Symount Petre bikeneth to hym, `and seith to hym, Who is it, of whom he seith?
Симон Петро дав йому знак, щоб запитав, кого Він має на увазі.
25 And so whanne he hadde restid ayen on the brest of Jhesu, he seith to hym, Lord, who is it?
Спираючись на Ісуса, той запитав Його: ―Господи, хто це?
26 Jhesus answerde, He it is, to whom Y schal areche a sop of breed. And whanne he hadde wet breed, he yaf to Judas of Symount Scarioth.
Ісус відповів: ―Це той, кому Я подам шматок хліба, вмочивши його в миску. Потім, вмочивши шматок хліба, подав його Юді, синові Симона Іскаріота.
27 And aftir the mussel, thanne Sathanas entride in to hym. And Jhesus seith to hym, That thing that thou doist, do thou swithe.
Як тільки [Юда] взяв шматок, сатана увійшов у нього. Ісус сказав йому: ―Що робиш, роби швидше!
28 And noon of hem that saten at the mete wiste, wherto he seide to hym.
Але ніхто з тих, хто був за столом, не зрозумів, чому Він сказав це йому.
29 For summe gessiden, for Judas hadde pursis, that Jhesus hadde seid to hym, Bie thou tho thingis, that ben nedeful to vs to the feeste dai, or that he schulde yyue sum thing to nedi men.
А оскільки в Юди була скриня з грошима, дехто подумав, що Ісус наказав йому купити все потрібне до свята або ж дати щось бідним.
30 Therfor whanne he hadde takun the mussel, he wente out anoon; and it was nyyt.
[Юда], узявши шматок хліба, відразу вийшов. Була ніч.
31 And whanne he was gon out, Jhesus seide, Now mannus sone is clarified, and God is clarified in hym.
Коли [Юда] вийшов, Ісус сказав: ―Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.
32 If God is clarified in hym, God schal clarifie hym in hym silf, and anoon he schal clarifie hym.
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Його Бог прославить в Собі. І зробить це відразу.
33 Litle sones, yit a litil Y am with you; ye schulen seke me, and, as Y seide to the Jewis, Whidur Y go, ye moun not come; and to you Y seie now.
Діти [Мої], Я буду з вами ще трохи. Будете шукати Мене, і, як Я сказав юдеям, так кажу й вам нині: куди Я йду, ви не можете прийти.
34 Y yyue to you a newe maundement, that ye loue togidir, as Y louede you, `and that ye loue togidir.
Я даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як Я полюбив вас, так і ви любіть одне одного.
35 In this thing alle men schulen knowe, that ye ben my disciplis, if ye han loue togidere.
Через це всі будуть знати, що ви є Моїми учнями, якщо будете любити одне одного.
36 Symount Petre seith to hym, Lord, whidur goist thou? Jhesus answeride, Whidur Y go, thou mayst not sue me now, but thou schalt sue afterward.
Симон Петро запитав Його: ―Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів: ―Куди Я йду, ти зараз за Мною піти не зможеш, але підеш пізніше.
37 Petre seith to hym, Whi may Y not sue thee now? Y schal putte my lijf for thee.
Петро знов запитав: ―Господи, чому я не можу зараз піти за Тобою? Я покладу своє життя за Тебе.
38 Jhesus answeride, Thou schalt putte thi lijf for me? Treuli, treuli, Y seie to thee, the cok schal not crowe, til thou schalt denye me thries. And he seith to hise disciplis.
Тоді Ісус відповів: ―Ти дійсно покладеш своє життя за Мене? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
