Job 37
1 Myn herte dredde of this thing, and is moued out of his place.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 It schal here an heryng in the feerdfulnesse of his vois, and a sown comynge forth of his mouth.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 He biholdith ouere alle heuenes; and his liyt is ouere the termes of erthe.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 Sown schal rore aftir hym, he schal thundre with the vois of his greetnesse; and it schal not be souyt out, whanne his vois is herd.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 God schal thundre in his vois wondurfulli, that makith grete thingis and that moun not be souyt out.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 Which comaundith to the snow to come doun on erthe, and to the reynes of wijntir, and to the reynes of his strengthe.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Which markith in the hond of alle men, that alle men knowe her werkis.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 An vnresonable beeste schal go in to his denne, and schal dwelle in his caue, `ethir derke place.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Tempestis schulen go out fro the ynnere thingis, and coold fro Arturus.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 Whanne God makith blowyng, frost wexith togidere; and eft ful brood watris ben sched out.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Whete desirith cloudis, and cloudis spreeden abrood her liyt.
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 Whiche cloudes cumpassen alle thingis bi cumpas, whidur euere the wil of the gouernour ledith tho, to al thing which he comaundith `to tho on the face of the world;
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 whether in o lynage, ethir in his lond, ether in what euer place of his merci he comaundith tho to be foundun.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Joob, herkene thou these thingis; stonde thou, and biholde the meruels of God.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Whethir thou woost, whanne God comaundide to the reynes, that tho schulen schewe the liyt of hise cloudis?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Whether thou knowist the grete weies of cloudis, and perfit kunnyngis?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 Whether thi cloothis ben not hoote, whanne the erthe is blowun with the south?
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 In hap thou madist with hym heuenes, which moost sad ben foundid, as of bras.
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Schewe thou to vs, what we schulen seie to hym; for we ben wlappid in derknessis.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Who schal telle to hym, what thingis Y speke? yhe, if he spekith, a man schal be deuourid.
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 And now men seen not liyt; the eir schal be maad thicke sudenli in to cloudis, and wynd passynge schal dryue awei tho.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Gold schal come fro the north, and ferdful preisyng of God.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 For we moun not fynde him worthili; he is greet in strengthe, and in doom, and in riytfulnesse, and may not be teld out.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 Therfor men schulen drede hym; and alle men, that semen to hem silf to be wise, schulen not be hardi to biholde.
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
