< Job 33 >
1 Therfor, Joob, here thou my spechis, and herkene alle my wordis.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Lo! Y haue openyd my mouth, my tunge schal speke in my chekis.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Of symple herte ben my wordis, and my lippis schulen speke clene sentence.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 The spirit of God made me, and the brething of Almyyti God quykenyde me.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 If thou maist, answere thou to me, and stoonde thou ayens my face.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Lo! God made me as and thee; and also Y am formyd of the same cley.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Netheles my myracle make thee not afeerd, and myn eloquence be not greuouse to thee.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Therfor thou seidist in myn eeris, and Y herde the vois of thi wordis;
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Y am cleene, and with out gilt, and vnwemmed, and wickidnesse is not in me.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 `For God foond querels in me, therfor he demyde me enemy to hym silf.
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 He hath set my feet in a stok; he kepte alle my pathis.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Therfor this thing it is, in which thou art not maad iust; Y schal answere to thee, that God is more than man.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Thou stryuest ayenus God, that not at alle wordis he answeride to thee.
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 God spekith onys, and the secounde tyme he rehersith not the same thing.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 God spekith bi a dreem in the visioun of nyyt, whanne sleep fallith on men, and thei slepen in the bed.
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Thanne he openith the eeris of men, and he techith hem, `and techith prudence;
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 that he turne awei a man fro these thingis whiche he made, and delyuere hym fro pride; delyuerynge his soule fro corrupcioun,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 and his lijf, that it go not in to swerd.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Also God blameth a synnere bi sorewe in the bed, and makith alle the boonys of hym `to fade.
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 Breed is maad abhomynable to hym in his lijf, and mete desirable `bifor to his soule.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 His fleisch schal faile for rot, and hise boonys, that weren hilid, schulen be maad nakid.
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 His soule schal neiye to corrupcioun, and his lijf to thingis `bryngynge deeth.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 If an aungel, oon of a thousynde, is spekynge for hym, that he telle the equyte of man, God schal haue mercy on hym,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 and schal seie, Delyuere thou hym, that he go not doun in to corrupcioun; Y haue founde in what thing Y schal do merci to hym.
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 His fleisch is wastid of turmentis; turne he ayen to the daies of his yonge wexynge age.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 He schal biseche God, and he schal be quemeful to hym; and he schal se his face in hertly ioye, and he schal yelde to man his riytfulnesse.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 He schal biholde men, and he schal seie, Y haue synned, and verili Y haue trespassid; and Y haue not resseyued, as Y was worthi.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 For he delyueride his soule, that it schulde not go in to perischyng, but that he lyuynge schulde se liyt.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Lo! God worchith alle these thingis in thre tymes bi alle men;
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 that he ayen clepe her soulis fro corrupcioun, and liytne in the liyt of lyuynge men.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Thou, Joob, perseyue, and here me, and be thou stille, the while Y speke.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Sotheli if thou hast what thou schalt speke, answere thou to me, speke thou; for Y wole, that thou appere iust.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 That if thou hast not, here thou me; be thou stille, and Y schal teche thee wisdom.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“