< Job 26 >
1 Forsothe Joob answeride, and seide, Whos helpere art thou?
А Йов відповів та й сказав:
2 whether `of the feble, and susteyneste the arm of hym, which is not strong?
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 To whom hast thou youe counsel? In hap to hym that hath not wisdom; and thou hast schewid ful myche prudence.
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 Ether whom woldist thou teche? whether not hym, that made brething?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 Lo! giauntis weilen vnder watris, and thei that dwellen with hem.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
6 Helle is nakid bifor hym, and noon hilyng is to perdicioun. (Sheol )
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol )
7 Which God stretchith forth the north on voide thing, and hangith the erthe on nouyt.
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 `Which God byndith watris in her cloudis, that tho breke not out togidere dounward.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 `Whych God holdith the cheer of his seete, and spredith abrood theron his cloude.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 He hath cumpassid a terme to watris, til that liyt and derknessis be endid.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 The pilers of heuene tremblen, and dreden at his wille.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 In the strengthe of hym the sees weren gaderid togidere sudeynly, and his prudence smoot the proude.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 His spiryt ournede heuenes, and the crokid serpent was led out bi his hond, ledynge out as a mydwijf ledith out a child.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Lo! these thingis ben seid in partie of `hise weyes; and whanne we han herd vnnethis a litil drope of his word, who may se the thundur of his greetnesse?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“