Job 24
1 Tymes ben not hid fro Almyyti God; sotheli thei that knowen hym, knowen not hise daies.
Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2 Othere men turneden ouer the termes of neiyboris eritage, thei token awei flockis, and fedden tho.
Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
3 Thei driueden awei the asse of fadirlesse children, and token awei the cow of a widewe for a wed.
займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
4 Thei distrieden the weie of pore men, and thei oppressiden togidere the mylde men of erthe.
вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
5 Othere men as wielde assis in deseert goon out to her werk; and thei waken to prey, and bifor maken redy breed to her children.
Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
6 Thei kitten doun a feeld not hern, and thei gaderen grapis of his vyner, whom thei han oppressid bi violence.
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7 Thei leeuen men nakid, and taken awei the clothis, to whiche men is noon hiling in coold;
на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
8 whiche men the reynes of munteyns weeten, and thei han noon hilyng, and biclippen stoonys.
мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
9 Thei diden violence, and robbiden fadirles and modirles children; and thei spuyliden, `ether robbiden, the comynte of pore men.
Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
10 Thei token awey eeris of corn fro nakid men, and goynge with out cloth, and fro hungry men.
Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
11 Thei weren hid in myddai among the heepis of tho men, that thirsten, whanne the presses ben trodun.
Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
12 Thei maden men of citees to weile, and the soulis of woundid men schulen crye; and God suffrith it not to go awei vnpunyschid.
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
13 Thei weren rebel to liyt; thei knewen not the weyes therof, nether thei turneden ayen bi the pathis therof.
Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
14 A mansleere risith ful eerli, and sleeth a nedi man, and a pore man; sotheli bi nyyt he schal be as a nyyt theef.
На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
15 The iye of avouter kepith derknesse, and seith, An yye schal not se me; and he schal hile his face.
А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
16 Thei mynen housis in derknessis, as thei seiden togidere to hem silf in the dai; and thei knewen not liyt.
Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
17 If the morewtid apperith sudeynli, thei demen the schadewe of deth; and so thei goon in derknessis as in liyt.
бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
18 He is vnstablere than the face of the water; his part in erthe be cursid, and go he not bi the weie of vyneris.
Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
19 Passe he to ful greet heete fro the watris of snowis, and the synne of hym `til to hellis. (Sheol h7585)
Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників! (Sheol h7585)
20 Merci foryete hym; his swetnesse be a worm; be he not in mynde, but be he al to-brokun as `a tre vnfruytful.
Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
21 For he fedde the bareyn, and hir that childith not, and he dide not wel to the widewe.
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
22 He drow doun stronge men in his strengthe; and whanne he stondith in `greet state, he schal not bileue to his lijf.
А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
23 God yaf to hym place of penaunce, and he mysusith that in to pride; for the iyen of God ben in the weies of that man.
Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
24 Thei ben reisid at a litil, and thei schulen not stonde; and thei schulen be maad low as alle thingis, and thei schulen be takun awei; and as the hyynessis of eeris of corn thei schulen be al to-brokun.
піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
25 That if it is not so, who may repreue me, that Y liede, and putte my wordis bifor God?
Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
