Job 21
1 Forsothe Joob answeride, and seide,
А Йов відповів та й сказав:
2 Y preye, here ye my wordis, and do ye penaunce.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Suffre ye me, that Y speke; and leiye ye aftir my wordis, if it schal seme worthi.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Whether my disputyng is ayens man, that skilfuli Y owe not to be sori?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Perseyue ye me, and be ye astonyed; and sette ye fyngur on youre mouth.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 And whanne Y bithenke, Y drede, and tremblyng schakith my fleisch.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Whi therfor lyuen wickid men? Thei ben enhaunsid, and coumfortid with richessis.
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Her seed dwellith bifor hem; the cumpeny of kynesmen, and of sones of sones dwellith in her siyt.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Her housis ben sikur, and pesible; and the yerde of God is not on hem.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 The cow of hem conseyuede, and caluede not a deed calf; the cow caluyde, and is not priued of hir calf.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Her litle children goen out as flockis; and her yonge children `maken fulli ioye with pleies.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 Thei holden tympan, and harpe; and ioien at the soun of orgun.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Whiche men seiden to God, Go thou awei fro us; we nylen the kunnyng of thi weies.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Who is Almiyti God, that we serue him? and what profitith it to vs, if we preien him?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Netheles for her goodis ben not in her hond, `that is, power, the counsel of wickid men be fer fro me.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 Hou ofte schal the lanterne of wickid men be quenchid, and flowing schal come on hem, and God schal departe the sorewis of his stronge veniaunce?
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 Thei schulen be as chaffis bifor the face of the wynd; and as a deed sparcle, whiche the whirlewynd scaterith abrood.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 God schal kepe the sorewe of the fadir to hise sones; and whanne he hath yoldun, thanne he schal wite.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 Hise iyen schulen se her sleyng; and he schal drynke of the stronge veniaunce of Almyyti God.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 For whi what perteyneth it to hym of his hows aftir hym, thouy the noumbre of his monethis be half takun awey?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Whether ony man schal teche God kunnyng, which demeth hem that ben hiye?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 This yuel man dieth strong and hool, riche and blesful, `that is, myrie.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 Hise entrails ben ful of fatnesse; and hise boonys ben moistid with merowis.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 Sotheli anothir wickid man dieth in the bittirnesse of his soule, and with outen ony richessis.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 And netheles thei schulen slepe togidere in dust, and wormes schulen hile hem.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Certis Y knowe youre wickid thouytis, and sentensis ayens me.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 For ye seien, Where is the hows of the prince? and where ben the tabernaclis of wickid men?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Axe ye ech of `the weie goeris; and ye schulen knowe, that he vndurstondith these same thingis,
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 that an yuel man schal be kept in to the dai of perdicioun, and schal be led to the dai of woodnesse.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Who schal repreue hise weies bifor hym? and who schal yelde to hym tho thingis, whiche he hath doon?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 He schal be led to the sepulcris; and he schal wake in the heep of deed men.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 He was swete to the `stoonys, ether filthis, of helle; and drawith ech man aftir hym, and vnnoumbrable men bifor him.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 Hou therfor coumforten ye me in veyn, sithen youre answeris ben schewid to `repugne to treuthe?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
