Galatians 4
1 But Y seie, as long tyme as the eir is a litil child, he dyuersith no thing fro a seruaunt, whanne he is lord of alle thingis;
Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 but he is vndur keperis and tutoris, in to the tyme determyned of the fadir.
а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 So we, whanne we weren litle children, we serueden vndur the elementis of the world.
Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 But aftir that the fulfilling of tyme cam, God sente his sone,
Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 maad of a womman, maad vndur the lawe, that he schulde ayenbie hem that weren vndur the lawe, that we schulden vnderfonge the adopcioun of sones.
щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 And for ye ben Goddis sones, God sente his spirit in to youre hertis, criynge, Abba, fadir.
А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 And so ther is not now a seruaunt, but a sone; and if he is a sone, he is an eir bi God.
Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 But thanne ye vnknowynge God, serueden to hem that in kynde weren not goddis.
Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.
9 But now whanne ye han knowe God, and ben knowun of God, hou ben ye turned eftsoone to the febil and nedi elementis, to the whiche ye wolen eft serue?
Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 Ye taken kepe to daies, and monethis, and tymes, and yeris.
Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 But Y drede you, lest without cause Y haue trauelid among you.
Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 Be ye as Y, for Y am as ye. Britheren, Y biseche you, ye han hurt me no thing.
Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.
13 But ye knowen, that bi infirmyte of fleisch Y haue prechid to you now bifore;
Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 and ye dispiseden not, nether forsoken youre temptacioun in my fleisch, but ye resseyueden me as an aungel of God, as `Crist Jhesu.
І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 Where thanne is youre blessyng? For Y bere you witnesse, that if it myyte haue be don. ye wolden haue put out youre iyen, and haue yyuen hem to me.
Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 Am Y thanne maad an enemye to you, seiynge to you the sothe?
То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 Thei louen not you wel, but thei wolen exclude you, that ye suen hem.
Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 But sue ye the good euermore in good, and not oneli whanne Y am present with you.
Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 My smale children, whiche Y bere eftsoones, til that Crist be fourmed in you,
Дїточки мої, (ви, ) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
20 and Y wolde now be at you, and chaunge my vois, for Y am confoundid among you.
хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій, бо я в непевности про вас.
21 Seie to me, ye that wolen be vndir the lawe, `han ye not red the lawe?
Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 For it is writun, that Abraham hadde two sones, oon of a seruaunt, and oon of a fre womman.
Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 But he that was of the seruaunt, was borun after the flesh; but he that was of the fre womman, by a biheeste.
Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.
24 The whiche thingis ben seid bi an othir vndirstonding. For these ben two testamentis; oon in the hille of Synai, gendringe in to seruage, which is Agar.
Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 For Syna is an hille that is in Arabie, which hille is ioyned to it that is now Jerusalem, and seruith with hir children.
Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.
26 But that Jerusalem that is aboue, is fre, whiche is oure modir.
А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.
27 For it is writun, Be glad, thou bareyn, that berist not; breke out and crye, that bringist forth no children; for many sones ben of hir that is left of hir hosebonde, more than of hir that hath an hosebonde.
Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 For, britheren, we ben sones of biheeste aftir Isaac;
Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 but now as this that was borun after the fleisch pursuede him that was aftir the spirit, so now.
Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 But what seith the scripture? Caste out the seruaunt and hir sone, for the sone of the seruaunt schal not be eir with the sone of the fre wijf.
Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної.
31 And so, britheren, we ben not sones of the seruaunt, but of the fre wijf, bi which fredom Crist hath maad vs fre.
Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної.
