Acts 18
1 Aftir these thingis Poul yede out of Atenes, and cam to Corinthie.
Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.
2 And he fonde a man, a Jewe, Aquila bi name, of Ponte bi kynde, that late cam from Ytalie, and Priscille, his wijf, for that Claudius comaundide alle Jewis to departe fro Rome; and he cam to hem.
І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,
3 And for he was of the same craft, he dwellide with hem, and wrouyte; and thei weren of roopmakeris craft.
а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.
4 And he disputide in the synagoge bi ech sabat, puttynge among the name of the Lord Jhesu; and he counselide Jewis and Grekis.
І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.
5 And whanne Silas and Tymothe camen fro Macedonye, Poul yaf bisynesse to the word, and witnesside to the Jewis, that Jhesu is Crist.
А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.
6 But whanne thei ayenseiden and blasfemyden, he schoke awei hise clothis, and seide to hem, Youre blood be on youre heed; Y schal be clene from hennus forth, and schal go to hethene men.
Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.
7 And he passide fro thennus, and entride in to the hous of a iust man, Tite bi name, that worschipide God, whos hous was ioyned to the synagoge.
І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.
8 And Crispe, prince of the synagoge, bileuede to the Lord, with al his hous. And many of the Corinthies herden, and bileueden, and weren cristened.
А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.
9 And the Lord seide bi nyyt to Poul bi a visioun, Nyle thou drede, but speke, and be not stille;
Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,
10 for Y am with thee, and no man schal be put to thee to noye thee, for myche puple is to me in this citee.
бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.
11 And he dwellide there a yeer and sixe monethis, techinge among hem the word of God.
І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.
12 But whanne Gallion was proconsul of Acaye, Jewis risen vp with oo wille ayens Poul, and ledden hym to the doom,
А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,
13 and seiden, Ayens the lawe this counselith men to worschipe God.
кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“
14 And whanne Poul bigan to opene his mouth, Gallion seide to the Jewis, If there were ony wickid thing, ether yuel trespas, ye Jewis, riytli Y schulde suffre you;
Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.
15 but if questiouns ben of the word, and of names of youre lawe, bisee you silf; Y wole not be domesman of these thingis.
Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.
16 And he droof hem fro the doom place.
I прогнав їх від су́ду.
17 And alle token Sostenes, prince of the synagoge, and smoten him bifor the doom place; and no thing of these was to charge to Gallion.
Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.
18 And whanne Poul hadde abidun many daies, he seide fare wel to britheren, and bi boot cam to Syrie. And Priscille and Aquila camen with hym, whiche hadden clippid his heed in Tencris; for he had a vow.
А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.
19 And he cam to Effesie, and there he lefte hem; and he yede in to the synagoge, and disputide with Jewis.
І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.
20 And whanne thei preieden, that he schulde dwelle more time,
Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,
21 he consentide not, but he made `fare wel, and seide, Eft Y schal turne ayen to you, if God wole; and he wente forth fro Effesi.
але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“І відплив із Ефе́су.
22 And he cam doun to Cesarie, and he yede vp, and grette the chirche, and cam doun to Antiochie.
І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.
23 And whanne he hadde dwellide there sumwhat of time, he wente forth, walkinge bi rewe thorou the cuntrei of Galathie, and Frigie, and confermyde alle the disciplis.
І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.
24 But a Jewe, Apollo bi name, a man of Alisaundre of kinde, a man eloquent, cam to Effesie; and he was myyti in scripturis.
Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.
25 This man was tauyt the weie of the Lord, and was feruent in spirit, and spak, and tauyte diligentli tho thingis that weren of Jhesu, and knew oonli the baptym of Joon.
Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
26 And this man bigan to do tristili in the synagoge. Whom whanne Priscille and Aquila herden, thei token hym, and more diligentli expowneden to hym the weie of the Lord.
І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.
27 And whanne he wolde go to Acaie, britheren excitiden, and wroten to the disciplis, that thei schulden resseyue hym; which whanne he cam, yaf myche to hem that bileueden.
А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,
28 For he greetli ouercam Jewis, and schewide opynli bi scripturis, that Jhesu is Crist.
бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.
