2 Timothy 1
1 Poul, apostle of Jhesu Crist, bi the wille of God, bi the biheest of lijf that is in Crist Jhesu,
Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,
2 to Tymothe, his moost dereworthe sone, grace, merci, and pees of God the fadir, and of Jhesu Crist, oure Lord.
Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3 I do thankyngis to my God, to whom Y serue fro my progenytouris in clene conscience, that with outen ceessyng Y haue mynde of thee in my preyeris,
Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,
4 niyt and dai, desirynge to se thee; hauynge mynde of thi teeris, that Y be fillid with ioye.
бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,
5 And Y bithenke of that feith, that is in thee not feyned, which also dwellide firste in thin aunte Loide, and in thi modir Eunyce. And Y am certeyn, that also in thee.
згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.
6 For which cause Y moneste thee, that thou reise ayen the grace of God, that is in thee bi the settyng on of myn hondis.
З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.
7 For whi God yaf not to vs the spirit of drede, but of vertu, and of loue, and of sobrenesse.
Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.
8 Therfor nyl thou schame the witnessyng of oure Lord Jhesu Crist, nether me, his prisoner; but trauele thou togidere in the gospel bi the vertu of God;
Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,
9 that delyueride vs, and clepide with his hooli clepyng, not after oure werkis, but bi his purpos and grace, that is youun in Crist Jhesu bifore worldli tymes; (aiōnios g166)
що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по ділам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних, (aiōnios g166)
10 but now it is opyn bi the liytnyng of oure sauyour Jhesu Crist, which destriede deth, and liytnede lijf and vncorrupcioun bi the gospel.
тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетліннє благовістєм,
11 In which Y am set a prechour and apostle, and maistir of hethene men.
для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.
12 For which cause also Y suffre these thingis; but Y am not confoundid. For Y woot to whom Y haue bileuyd, and Y am certeyne that he is miyti for to kepe that is take to my keping in to that dai.
З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.
13 Haue thou the fourme of hoolsum wordis, whiche thou herdist of me in feith and loue in Crist Jhesu.
Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.
14 Kepe thou the good takun to thi kepyng bi the Hooli Goost, that dwellith in vs.
Добре завіщаннє схорони Духом сьвятим, що живе в нас.
15 Thou wost this, that alle that ben in Asie ben turnyd awey fro me, of whiche is Figelus and Ermogenes.
Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.
16 The Lord yyue merci to the hous of Onesyforus, for ofte he refreischide me, and schamyde not my chayne.
Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;
17 But whanne he cam to Rome, he souyte me bisili, and foond.
а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.
18 The Lord yyue to hym to fynde merci of God in that dai. And hou grete thingis he mynystride to me at Effesi, thou knowist betere.
Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, та лучче знаєш.
