John 16
1 These things have I spoken unto you, that ye may not be offended:
Оце Я сказав вам, щоб ви не спокуси́лись.
2 for they will excommunicate you: yea, the time is coming, that whosoever killeth you, will think that he offers an acceptable service to God.
Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподі́є, то ду́матиме, ніби службу приносить він Богові!
3 And these things will they do unto you; because they have not known the Father, nor me.
А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
4 But I have told you these things, that when the time cometh, ye may remember that I told you of them. Though I did not tell you of them at the beginning, because I was with you.
Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що́ говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я споча́тку, бо з вами Я був.
5 But now I am going away to Him that sent me, and yet none of you asketh me, Whither art thou going? but because I have said these things to you,
Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, — і ніхто з вас Мене не питає: „Куди йдеш?“
6 sorrow hath filled your heart.
Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше напо́внилось смутком.
7 Nevertheless I tell you the truth, it is expedient for you that I should go away; for if I go not away, the comforter will not come unto you; but if I depart, I will send Him unto you.
Та Я правду кажу́ вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду́, Утіши́тель не при́йде до вас. А коли Я піду́, то пошлю вам Його.
8 And when He comes, He will convince the world of sin, and of righteousness, and of judgement:
А як при́йде, Він світові виявить про гріх, і про праведність і про суд:
9 of sin, because they believe not on me;
тож про гріх, — що не вірують у Мене;
10 of righteousness, because I am going to my Father and ye shall see me no more;
а про праведність, — що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
11 and of judgement, because the prince of this world is judged.
а про суд, — що засу́джений князь цього світу.
12 I have yet many things to say to you, but ye cannot bear them now.
Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
13 But when the Spirit of truth is come, He will guide you into all truth: for He will not speak of Himself; but whatsoever He shall hear, that will He speak, and will shew you things to come.
А коли при́йде Він, Той Дух правди, Він вас попрова́дить до ці́лої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, — казатиме, і що має настати, — звістить вам.
14 He shall glorify me, for He shall take of mine and shew it unto you.
Він прославить Мене, бо Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть.
15 All that the Father hath are mine: therefore I said, that He shall take of mine and shew it unto you.
Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть.
16 A little while and ye shall not see me: and again a little while and ye shall see me, because I am going to the Father.
Незаба́ром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незабаром — і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця“.
17 Some of his disciples therefore said one to another, What is the meaning of this that He saith to us, A little while and ye shall not see me, and again a little while and ye shall see me, and---because I am going to the Father?
А деякі з учнів Його говорили один до одно́го: „Що таке, що сказав Він до нас: „Незабаром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“, та: „Я йду до Отця“?
18 they said therefore, What is this little while that He speaks of? we do not understand what He means.
Гомоніли також: „Що таке, що говорить: „Незаба́ром“? Про що каже, не знаємо“.
19 Now Jesus knew that they wanted to ask Him, and therefore said unto them, Are ye enquiring among each other about this, that I said, A little while and ye shall not see me, and again a little while and ye shall see me?
Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: „Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: „Незаба́ром, — і вже Мене бачити не будете ви, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“?
20 Verily I tell you, that ye shall weep and lament, but the world shall rejoice: and ye shall be sorrowful, but your sorrow shall be turned into joy.
Поправді, поправді кажу́ вам, що ви бу́дете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви бу́дете, але сум ваш обе́рнеться в радість!
21 A woman when she is in labor, hath sorrow, because her hour is come; but when she is delivered of the child, she thinks no more of the anguish, for joy, that a man is born into the world.
Жу́риться жінка, що ро́дить, — бо настала година її. Як дитинку ж поро́дить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за ра́дощів, що людина зроди́лась на світ.
22 And ye therefore now have sorrow; but I will see you again, and your heart shall rejoice, and your joy shall no one take from you.
Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас зно́ву, — і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не віді́йме!
23 And in that day ye shall ask me nothing: but I assure you, that whatsoever ye shall ask of the Father in my name, He will give it you.
Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу́ вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Йме́ння, — Він дасть вам.
24 Hitherto ye have asked for nothing in my name: ask and ye shall receive, that your joy may be full.
Не просили ви досі нічо́го в Ім'я́ Моє. Просіть — і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
25 These things have I spoken to you in parables: but the time is coming when I shall no more speak to you in parables, but tell you with plainness concerning the Father.
Оце все Я в при́тчах до вас говорив. Настає́ година, коли при́тчами Я вже не бу́ду до вас промовляти, але явно звіщу́ про Отця вам.
26 In that day ye shall ask in my name; and I do not say that I will ask the Father on your behalf.
Того дня ви проси́тимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу́, що вблагаю Отця Я за вас, —
27 For the Father himself loveth you; because ye have loved me, and have believed that I came from God: and I indeed came from the Father,
бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
28 and am come into the world: but now I am leaving the world again, and am going to the Father.
Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця“.
29 His disciples said unto Him, Now indeed Thou speakest plainly, and usest no parable.
Його учні відказують: „Ось тепер Ти говориш відкрито, і жодної притчі не кажеш.
30 Now we are convinced that Thou knowest all things, and hast no need that any one should ask Thee: by this we believe that Thou camest forth from God.
Тепер ві́даємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!“
31 Jesus answered them, Do ye now believe?
Ісус їм відповів: „Тепер віруєте?
32 Behold, the time is coming, and is even now come, that ye shall be dispersed every one his own way, and shall leave me alone: but I am not alone, for the Father is with me.
Ото настає́ година, і вже настала, що ви розпоро́шитесь кожен у власне своє, а Мене ви Само́го покинете. Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
33 These things have I spoken unto you, that in me ye might have peace. In the world ye shall have trouble: but be of good courage, I have overcome the world.
Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Стражда́ння зазна́єте в світі, — але бу́дьте відважні: Я світ переміг!“
