< Genesis 2 >
1 The heavens, the earth, and all their vast array were finished.
І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.
2 On the seventh day God finished his work which he had done; and he rested on the seventh day from all his work which he had done.
І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
3 God blessed the seventh day, and made it holy, because he rested in it from all his work of creation which he had done.
І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
4 This is the history of the generations of the heavens and of the earth when they were created, in the day that the LORD God made the earth and the heavens.
Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.
5 No plant of the field was yet in the earth, and no herb of the field had yet sprung up; for the LORD God had not caused it to rain on the earth. There was not a man to till the ground,
І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
6 but a mist went up from the earth, and watered the whole surface of the ground.
І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
7 The LORD God formed man from the dust of the ground, and breathed into his nostrils the breath of life; and man became a living soul.
І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.
8 The LORD God planted a garden eastward, in Eden, and there he put the man whom he had formed.
І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 Out of the ground the LORD God made every tree to grow that is pleasant to the sight, and good for food, including the tree of life in the middle of the garden and the tree of the knowledge of good and evil.
І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.
10 A river went out of Eden to water the garden; and from there it was parted, and became the source of four rivers.
І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.
11 The name of the first is Pishon: it flows through the whole land of Havilah, where there is gold;
Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
12 and the gold of that land is good. Bdellium and onyx stone are also there.
А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
13 The name of the second river is Gihon. It is the same river that flows through the whole land of Cush.
Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.
14 The name of the third river is Hiddekel. This is the one which flows in front of Assyria. The fourth river is the Euphrates.
А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.
15 The LORD God took the man, and put him into the garden of Eden to cultivate and keep it.
І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
16 The LORD God commanded the man, saying, “You may freely eat of every tree of the garden;
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.
17 but you shall not eat of the tree of the knowledge of good and evil; for in the day that you eat of it, you will surely die.”
Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“
18 The LORD God said, “It is not good for the man to be alone. I will make him a helper comparable to him.”
І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.
19 Out of the ground the LORD God formed every animal of the field, and every bird of the sky, and brought them to the man to see what he would call them. Whatever the man called every living creature became its name.
І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.
20 The man gave names to all livestock, and to the birds of the sky, and to every animal of the field; but for man there was not found a helper comparable to him.
І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
21 The LORD God caused the man to fall into a deep sleep. As the man slept, he took one of his ribs, and closed up the flesh in its place.
І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
22 The LORD God made a woman from the rib which he had taken from the man, and brought her to the man.
І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
23 The man said, “This is now bone of my bones, and flesh of my flesh. She will be called ‘woman,’ because she was taken out of Man.”
І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
24 Therefore a man will leave his father and his mother, and will join with his wife, and they will be one flesh.
Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.
25 The man and his wife were both naked, and they were not ashamed.
І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.