Acts 9
1 But Saul, still breathing threats and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest
А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
2 and asked for letters from him to the synagogues of Damascus, that if he found any who were of the Way, whether men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
3 As he traveled, he got close to Damascus, and suddenly a light from the sky shone around him.
А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
4 He fell on the earth, and heard a voice saying to him, “Saul, Saul, why do you persecute me?”
а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
5 He said, “Who are you, Lord?” The Lord said, “I am Yeshua, whom you are persecuting.
А він запитав: „Хто Ти, Пане?“А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! “
6 But rise up and enter into the city, then you will be told what you must do.”
А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
7 The men who traveled with him stood speechless, hearing the sound, but seeing no one.
А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
8 Saul arose from the ground, and when his eyes were opened, he saw no one. They led him by the hand and brought him into Damascus.
Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
9 He was without sight for three days, and neither ate nor drank.
І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
10 Now there was a certain disciple at Damascus named Hananiah. The Lord said to him in a vision, “Hananiah!” He said, “Behold, it’s me, Lord.”
А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“А він відказав: „Ось я, Господи!“
11 The Lord said to him, “Arise and go to the street which is called Straight, and inquire in the house of Judah for one named Saul, a man of Tarsus. For behold, he is praying,
Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
12 and in a vision he has seen a man named Hananiah coming in and laying his hands on him, that he might receive his sight.”
і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
13 But Hananiah answered, “Lord, I have heard from many about this man, how much evil he did to your holy ones at Jerusalem.
Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
14 Here he has authority from the chief priests to bind all who call on your name.”
І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
15 But the Lord said to him, “Go your way, for he is my chosen vessel to bear my name before the nations and kings, and the children of Israel.
І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
16 For I will show him how many things he must suffer for my name’s sake.”
Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
17 Hananiah departed and entered into the house. Laying his hands on him, he said, “Brother Saul, the Lord, who appeared to you on the road by which you came, has sent me that you may receive your sight and be filled with the Holy Spirit.”
І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
18 Immediately something like scales fell from his eyes, and he received his sight. He arose and was immersed.
І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
19 He took food and was strengthened. Saul stayed several days with the disciples who were at Damascus.
і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
20 Immediately in the synagogues he proclaimed the Messiah, that he is the Son of God.
І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
21 All who heard him were amazed, and said, “Isn’t this he who in Jerusalem made havoc of those who called on this name? And he had come here intending to bring them bound before the chief priests!”
І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
22 But Saul increased more in strength, and confounded the Jews who lived at Damascus, proving that this is the Messiah.
А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
23 When many days were fulfilled, the Jews conspired together to kill him,
А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24 but their plot became known to Saul. They watched the gates both day and night that they might kill him,
та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
25 but his disciples took him by night and let him down through the wall, lowering him in a basket.
Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
26 When Saul had come to Jerusalem, he tried to join himself to the disciples; but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.
А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
27 But Barnabas took him and brought him to the emissaries, and declared to them how he had seen the Lord on the way, and that he had spoken to him, and how at Damascus he had preached boldly in the name of Yeshua.
Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
28 He was with them entering into Jerusalem,
І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
29 proclaiming boldly in the name of the Lord Yeshua. He spoke and disputed against the Hellenists, but they were seeking to kill him.
Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
30 When the brothers knew it, they brought him down to Caesarea and sent him off to Tarsus.
Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
31 So the assemblies throughout all Judea, Galilee, and Samaria had peace and were built up. They were multiplied, walking in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit.
А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
32 As Peter went throughout all those parts, he came down also to the holy ones who lived at Lydda.
І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
33 There he found a certain man named Aeneas, who had been bedridden for eight years because he was paralyzed.
Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
34 Peter said to him, “Aeneas, Yeshua the Messiah heals you. Get up and make your bed!” Immediately he arose.
І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“І той зараз устав.
35 All who lived at Lydda and in Sharon saw him, and they turned to the Lord.
І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
36 Now there was at Joppa a certain disciple named Tavita, which when translated means Dorcas. This woman was full of good works and acts of mercy which she did.
А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
37 In those days, she became sick and died. When they had washed her, they laid her in an upper room.
І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
38 As Lydda was near Joppa, the disciples, hearing that Peter was there, sent two men to him, imploring him not to delay in coming to them.
А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
39 Peter got up and went with them. When he had come, they brought him into the upper room. All the widows stood by him weeping, and showing the tunics and other garments which Dorcas had made while she was with them.
І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
40 Peter sent them all out, and knelt down and prayed. Turning to the body, he said, “Tavita, get up!” She opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.
Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
41 He gave her his hand and raised her up. Calling the holy ones and widows, he presented her alive.
Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
42 This became known throughout all Joppa, and many believed in the Lord.
А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
43 He stayed many days in Joppa with a tanner named Simon.
І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.
