Psalms 9
1 For the Chief Musician. Set to “The Death of the Son.” A Psalm by David. I will give thanks to the LORD with my whole heart. I will tell of all your marvellous works.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 I will be glad and rejoice in you. I will sing praise to your name, O Most High.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 When my enemies turn back, they stumble and perish in your presence.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 For you have maintained my just cause. You sit on the throne judging righteously.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 You have rebuked the nations. You have destroyed the wicked. You have blotted out their name forever and ever.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 The enemy is overtaken by endless ruin. The very memory of the cities which you have overthrown has perished.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 But the LORD reigns forever. He has prepared his throne for judgement.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 He will judge the world in righteousness. He will administer judgement to the peoples in uprightness.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 The LORD will also be a high tower for the oppressed; a high tower in times of trouble.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 Those who know your name will put their trust in you, for you, LORD, have not forsaken those who seek you.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Sing praises to the LORD, who dwells in Zion, and declare amongst the people what he has done.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 For he who avenges blood remembers them. He doesn’t forget the cry of the afflicted.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Have mercy on me, LORD. See my affliction by those who hate me, and lift me up from the gates of death,
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 that I may show all of your praise. I will rejoice in your salvation in the gates of the daughter of Zion.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 The nations have sunk down in the pit that they made. In the net which they hid, their own foot is taken.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 The LORD has made himself known. He has executed judgement. The wicked is snared by the work of his own hands. (Meditation, Selah)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 For the needy shall not always be forgotten, nor the hope of the poor perish forever.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Arise, LORD! Don’t let man prevail. Let the nations be judged in your sight.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 Put them in fear, LORD. Let the nations know that they are only men. (Selah)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
