Psalms 88
1 A Song. A Psalm by the sons of Korah. For the Chief Musician. To the tune of “The Suffering of Affliction.” A contemplation by Heman, the Ezrahite. LORD, the God of my salvation, I have cried day and night before you.
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 Let my prayer enter into your presence. Turn your ear to my cry.
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 I am counted amongst those who go down into the pit. I am like a man who has no help,
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 set apart amongst the dead, like the slain who lie in the grave, whom you remember no more. They are cut off from your hand.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 You have laid me in the lowest pit, in the darkest depths.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Your wrath lies heavily on me. You have afflicted me with all your waves. (Selah)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 You have taken my friends from me. You have made me an abomination to them. I am confined, and I can’t escape.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 My eyes are dim from grief. I have called on you daily, LORD. I have spread out my hands to you.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Do you show wonders to the dead? Do the departed spirits rise up and praise you? (Selah)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Is your loving kindness declared in the grave? Or your faithfulness in Destruction?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Are your wonders made known in the dark? Or your righteousness in the land of forgetfulness?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 But to you, LORD, I have cried. In the morning, my prayer comes before you.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 LORD, why do you reject my soul? Why do you hide your face from me?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 I am afflicted and ready to die from my youth up. While I suffer your terrors, I am distracted.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Your fierce wrath has gone over me. Your terrors have cut me off.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 They came around me like water all day long. They completely engulfed me.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 You have put lover and friend far from me, and my friends into darkness.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
