Psalms 77
1 For the Chief Musician. To Jeduthun. A Psalm by Asaph. My cry goes to God! Indeed, I cry to God for help, and for him to listen to me.
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
2 In the day of my trouble I sought the Lord. My hand was stretched out in the night, and didn’t get tired. My soul refused to be comforted.
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
3 I remember God, and I groan. I complain, and my spirit is overwhelmed. (Selah)
згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
4 You hold my eyelids open. I am so troubled that I can’t speak.
Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
5 I have considered the days of old, the years of ancient times.
Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
6 I remember my song in the night. I consider in my own heart; my spirit diligently enquires:
свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
7 “Will the Lord reject us forever? Will he be favourable no more?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
8 Has his loving kindness vanished forever? Does his promise fail for generations?
Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
9 Has God forgotten to be gracious? Has he, in anger, withheld his compassion?” (Selah)
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
10 Then I thought, “I will appeal to this: the years of the right hand of the Most High.”
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
11 I will remember the LORD’s deeds; for I will remember your wonders of old.
Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
12 I will also meditate on all your work, and consider your doings.
і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
13 Your way, God, is in the sanctuary. What god is great like God?
Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
14 You are the God who does wonders. You have made your strength known amongst the peoples.
Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
15 You have redeemed your people with your arm, the sons of Jacob and Joseph. (Selah)
Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
16 The waters saw you, God. The waters saw you, and they writhed. The depths also convulsed.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
17 The clouds poured out water. The skies resounded with thunder. Your arrows also flashed around.
Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
18 The voice of your thunder was in the whirlwind. The lightnings lit up the world. The earth trembled and shook.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
19 Your way was through the sea, your paths through the great waters. Your footsteps were not known.
Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
20 You led your people like a flock, by the hand of Moses and Aaron.
Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
