Psalms 38
1 A Psalm by David, for a memorial. LORD, don’t rebuke me in your wrath, neither chasten me in your hot displeasure.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For your arrows have pierced me, your hand presses hard on me.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 There is no soundness in my flesh because of your indignation, neither is there any health in my bones because of my sin.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For my iniquities have gone over my head. As a heavy burden, they are too heavy for me.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My wounds are loathsome and corrupt because of my foolishness.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am in pain and bowed down greatly. I go mourning all day long.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For my waist is filled with burning. There is no soundness in my flesh.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I am faint and severely bruised. I have groaned by reason of the anguish of my heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Lord, all my desire is before you. My groaning is not hidden from you.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart throbs. My strength fails me. As for the light of my eyes, it has also left me.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My lovers and my friends stand aloof from my plague. My kinsmen stand far away.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 They also who seek after my life lay snares. Those who seek my hurt speak mischievous things, and meditate deceits all day long.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But I, as a deaf man, don’t hear. I am as a mute man who doesn’t open his mouth.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Yes, I am as a man who doesn’t hear, in whose mouth are no reproofs.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 For I hope in you, LORD. You will answer, Lord my God.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 For I said, “Don’t let them gloat over me, or exalt themselves over me when my foot slips.”
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For I am ready to fall. My pain is continually before me.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 For I will declare my iniquity. I will be sorry for my sin.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 But my enemies are vigorous and many. Those who hate me without reason are numerous.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 They who render evil for good are also adversaries to me, because I follow what is good.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Don’t forsake me, LORD. My God, don’t be far from me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Hurry to help me, Lord, my salvation.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
