Psalms 38
1 A Psalm by David, for a memorial. LORD, don’t rebuke me in your wrath, neither chasten me in your hot displeasure.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 For your arrows have pierced me, your hand presses hard on me.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 There is no soundness in my flesh because of your indignation, neither is there any health in my bones because of my sin.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 For my iniquities have gone over my head. As a heavy burden, they are too heavy for me.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 My wounds are loathsome and corrupt because of my foolishness.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 I am in pain and bowed down greatly. I go mourning all day long.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 For my waist is filled with burning. There is no soundness in my flesh.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 I am faint and severely bruised. I have groaned by reason of the anguish of my heart.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Lord, all my desire is before you. My groaning is not hidden from you.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 My heart throbs. My strength fails me. As for the light of my eyes, it has also left me.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 My lovers and my friends stand aloof from my plague. My kinsmen stand far away.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 They also who seek after my life lay snares. Those who seek my hurt speak mischievous things, and meditate deceits all day long.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 But I, as a deaf man, don’t hear. I am as a mute man who doesn’t open his mouth.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Yes, I am as a man who doesn’t hear, in whose mouth are no reproofs.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 For I hope in you, LORD. You will answer, Lord my God.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 For I said, “Don’t let them gloat over me, or exalt themselves over me when my foot slips.”
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 For I am ready to fall. My pain is continually before me.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 For I will declare my iniquity. I will be sorry for my sin.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 But my enemies are vigorous and many. Those who hate me without reason are numerous.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 They who render evil for good are also adversaries to me, because I follow what is good.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Don’t forsake me, LORD. My God, don’t be far from me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Hurry to help me, Lord, my salvation.
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
