Psalms 141

1 A Psalm by David. LORD, I have called on you. Come to me quickly! Listen to my voice when I call to you.

Псалом Давидів.

2 Let my prayer be set before you like incense; the lifting up of my hands like the evening sacrifice.

Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

3 Set a watch, LORD, before my mouth. Keep the door of my lips.

Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

4 Don’t incline my heart to any evil thing, to practise deeds of wickedness with men who work iniquity. Don’t let me eat of their delicacies.

Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

5 Let the righteous strike me, it is kindness; let him reprove me, it is like oil on the head; don’t let my head refuse it; Yet my prayer is always against evil deeds.

Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

6 Their judges are thrown down by the sides of the rock. They will hear my words, for they are well spoken.

Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

7 “As when one ploughs and breaks up the earth, our bones are scattered at the mouth of Sheol.” (Sheol h7585)

Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

8 For my eyes are on you, LORD, the Lord. I take refuge in you. Don’t leave my soul destitute.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

9 Keep me from the snare which they have laid for me, from the traps of the workers of iniquity.

Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

10 Let the wicked fall together into their own nets while I pass by.

Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!