Psalms 105
1 Give thanks to the LORD! Call on his name! Make his doings known amongst the peoples.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Sing to him, sing praises to him! Tell of all his marvellous works.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Glory in his holy name. Let the heart of those who seek the LORD rejoice.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Seek the LORD and his strength. Seek his face forever more.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Remember his marvellous works that he has done: his wonders, and the judgements of his mouth,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 you offspring of Abraham, his servant, you children of Jacob, his chosen ones.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 He is the LORD, our God. His judgements are in all the earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 He has remembered his covenant forever, the word which he commanded to a thousand generations,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 the covenant which he made with Abraham, his oath to Isaac,
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 and confirmed it to Jacob for a statute; to Israel for an everlasting covenant,
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 saying, “To you I will give the land of Canaan, the lot of your inheritance,”
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 when they were but a few men in number, yes, very few, and foreigners in it.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 They went about from nation to nation, from one kingdom to another people.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 He allowed no one to do them wrong. Yes, he reproved kings for their sakes,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 “Don’t touch my anointed ones! Do my prophets no harm!”
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 He called for a famine on the land. He destroyed the food supplies.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 He sent a man before them. Joseph was sold for a slave.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 They bruised his feet with shackles. His neck was locked in irons,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 until the time that his word happened, and the LORD’s word proved him true.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 The king sent and freed him, even the ruler of peoples, and let him go free.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 He made him lord of his house, and ruler of all of his possessions,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 to discipline his princes at his pleasure, and to teach his elders wisdom.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Israel also came into Egypt. Jacob lived in the land of Ham.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 He increased his people greatly, and made them stronger than their adversaries.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 He turned their heart to hate his people, to conspire against his servants.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 He sent Moses, his servant, and Aaron, whom he had chosen.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 They performed miracles amongst them, and wonders in the land of Ham.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 He sent darkness, and made it dark. They didn’t rebel against his words.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 He turned their waters into blood, and killed their fish.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Their land swarmed with frogs, even in the rooms of their kings.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 He spoke, and swarms of flies came, and lice in all their borders.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 He gave them hail for rain, with lightning in their land.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 He struck their vines and also their fig trees, and shattered the trees of their country.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 He spoke, and the locusts came with the grasshoppers, without number.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 They ate up every plant in their land, and ate up the fruit of their ground.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 He struck also all the firstborn in their land, the first fruits of all their manhood.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 He brought them out with silver and gold. There was not one feeble person amongst his tribes.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Egypt was glad when they departed, for the fear of them had fallen on them.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 He spread a cloud for a covering, fire to give light in the night.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 They asked, and he brought quails, and satisfied them with the bread of the sky.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 He opened the rock, and waters gushed out. They ran as a river in the dry places.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 For he remembered his holy word, and Abraham, his servant.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 He brought his people out with joy, his chosen with singing.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 He gave them the lands of the nations. They took the labour of the peoples in possession,
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 that they might keep his statutes, and observe his laws. Praise the LORD!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
