Proverbs 14
1 Every wise woman builds her house, but the foolish one tears it down with her own hands.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 He who walks in his uprightness fears the LORD, but he who is perverse in his ways despises him.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 The fool’s talk brings a rod to his back, but the lips of the wise protect them.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Where no oxen are, the crib is clean, but much increase is by the strength of the ox.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 A truthful witness will not lie, but a false witness pours out lies.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 A scoffer seeks wisdom, and doesn’t find it, but knowledge comes easily to a discerning person.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Stay away from a foolish man, for you won’t find knowledge on his lips.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 The wisdom of the prudent is to think about his way, but the folly of fools is deceit.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Fools mock at making atonement for sins, but amongst the upright there is good will.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 The heart knows its own bitterness and joy; he will not share these with a stranger.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 The house of the wicked will be overthrown, but the tent of the upright will flourish.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 There is a way which seems right to a man, but in the end it leads to death.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Even in laughter the heart may be sorrowful, and mirth may end in heaviness.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 The unfaithful will be repaid for his own ways; likewise a good man will be rewarded for his ways.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 A simple man believes everything, but the prudent man carefully considers his ways.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 A wise man fears and shuns evil, but the fool is hot headed and reckless.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 He who is quick to become angry will commit folly, and a crafty man is hated.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 The simple inherit folly, but the prudent are crowned with knowledge.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 The evil bow down before the good, and the wicked at the gates of the righteous.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 The poor person is shunned even by his own neighbour, but the rich person has many friends.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 He who despises his neighbour sins, but he who has pity on the poor is blessed.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Don’t they go astray who plot evil? But love and faithfulness belong to those who plan good.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 In all hard work there is profit, but the talk of the lips leads only to poverty.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 The crown of the wise is their riches, but the folly of fools crowns them with folly.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A truthful witness saves souls, but a false witness is deceitful.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 In the fear of the LORD is a secure fortress, and he will be a refuge for his children.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 The fear of the LORD is a fountain of life, turning people from the snares of death.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 In the multitude of people is the king’s glory, but in the lack of people is the destruction of the prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 He who is slow to anger has great understanding, but he who has a quick temper displays folly.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 The life of the body is a heart at peace, but envy rots the bones.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 He who oppresses the poor shows contempt for his Maker, but he who is kind to the needy honours him.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 The wicked is brought down in his calamity, but in death, the righteous has a refuge.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Wisdom rests in the heart of one who has understanding, and is even made known in the inward part of fools.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Righteousness exalts a nation, but sin is a disgrace to any people.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 The king’s favour is towards a servant who deals wisely, but his wrath is towards one who causes shame.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
