Genesis 21
1 The LORD visited Sarah as he had said, and the LORD did to Sarah as he had spoken.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 Sarah conceived, and bore Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 Abraham called his son who was born to him, whom Sarah bore to him, Isaac.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 Abraham circumcised his son, Isaac, when he was eight days old, as God had commanded him.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 Abraham was one hundred years old when his son, Isaac, was born to him.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 Sarah said, “God has made me laugh. Everyone who hears will laugh with me.”
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 She said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? For I have borne him a son in his old age.”
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 The child grew and was weaned. Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, mocking.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 Therefore she said to Abraham, “Cast out this servant and her son! For the son of this servant will not be heir with my son, Isaac.”
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 The thing was very grievous in Abraham’s sight on account of his son.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 God said to Abraham, “Don’t let it be grievous in your sight because of the boy, and because of your servant. In all that Sarah says to you, listen to her voice. For your offspring will be named through Isaac.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 I will also make a nation of the son of the servant, because he is your child.”
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 Abraham rose up early in the morning, and took bread and a container of water, and gave it to Hagar, putting it on her shoulder; and gave her the child, and sent her away. She departed, and wandered in the wilderness of Beersheba.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 The water in the container was spent, and she put the child under one of the shrubs.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 She went and sat down opposite him, a good way off, about a bow shot away. For she said, “Don’t let me see the death of the child.” She sat opposite him, and lifted up her voice, and wept.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 God heard the voice of the boy. The angel of God called to Hagar out of the sky, and said to her, “What troubles you, Hagar? Don’t be afraid. For God has heard the voice of the boy where he is.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Get up, lift up the boy, and hold him with your hand. For I will make him a great nation.”
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 God opened her eyes, and she saw a well of water. She went, filled the container with water, and gave the boy a drink.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 God was with the boy, and he grew. He lived in the wilderness, and as he grew up, he became an archer.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 He lived in the wilderness of Paran. His mother got a wife for him out of the land of Egypt.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 At that time, Abimelech and Phicol the captain of his army spoke to Abraham, saying, “God is with you in all that you do.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Now, therefore, swear to me here by God that you will not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son’s son. But according to the kindness that I have done to you, you shall do to me, and to the land in which you have lived as a foreigner.”
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 Abraham said, “I will swear.”
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 Abraham complained to Abimelech because of a water well, which Abimelech’s servants had violently taken away.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 Abimelech said, “I don’t know who has done this thing. You didn’t tell me, and I didn’t hear of it until today.”
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 Abraham took sheep and cattle, and gave them to Abimelech. Those two made a covenant.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 Abimelech said to Abraham, “What do these seven ewe lambs, which you have set by themselves, mean?”
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 He said, “You shall take these seven ewe lambs from my hand, that it may be a witness to me, that I have dug this well.”
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 Therefore he called that place Beersheba, because they both swore an oath there.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 So they made a covenant at Beersheba. Abimelech rose up with Phicol, the captain of his army, and they returned into the land of the Philistines.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there he called on the name of the LORD, the Everlasting God.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 Abraham lived as a foreigner in the land of the Philistines many days.
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
