< Exodus 21 >
1 “Now these are the ordinances which you shall set before them:
А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
2 “If you buy a Hebrew servant, he shall serve six years, and in the seventh he shall go out free without paying anything.
Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
3 If he comes in by himself, he shall go out by himself. If he is married, then his wife shall go out with him.
Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4 If his master gives him a wife and she bears him sons or daughters, the wife and her children shall be her master’s, and he shall go out by himself.
Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5 But if the servant shall plainly say, ‘I love my master, my wife, and my children. I will not go out free;’
А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
6 then his master shall bring him to God, and shall bring him to the door or to the doorpost, and his master shall bore his ear through with an awl, and he shall serve him forever.
то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
7 “If a man sells his daughter to be a female servant, she shall not go out as the male servants do.
А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
8 If she doesn’t please her master, who has married her to himself, then he shall let her be redeemed. He shall have no right to sell her to a foreign people, since he has dealt deceitfully with her.
Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9 If he marries her to his son, he shall deal with her as a daughter.
А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
10 If he takes another wife to himself, he shall not diminish her food, her clothing, and her marital rights.
Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
11 If he doesn’t do these three things for her, she may go free without paying any money.
А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
12 “One who strikes a man so that he dies shall surely be put to death,
Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
13 but not if it is unintentional, but God allows it to happen; then I will appoint you a place where he shall flee.
А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14 If a man schemes and comes presumptuously on his neighbour to kill him, you shall take him from my altar, that he may die.
А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
15 “Anyone who attacks his father or his mother shall be surely put to death.
А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16 “Anyone who kidnaps someone and sells him, or if he is found in his hand, he shall surely be put to death.
А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
17 “Anyone who curses his father or his mother shall surely be put to death.
І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18 “If men quarrel and one strikes the other with a stone, or with his fist, and he doesn’t die, but is confined to bed;
А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
19 if he rises again and walks around with his staff, then he who struck him shall be cleared; only he shall pay for the loss of his time, and shall provide for his healing until he is thoroughly healed.
якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
20 “If a man strikes his servant or his maid with a rod, and he dies under his hand, the man shall surely be punished.
А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
21 Notwithstanding, if his servant gets up after a day or two, he shall not be punished, for the servant is his property.
Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
22 “If men fight and hurt a pregnant woman so that she gives birth prematurely, and yet no harm follows, he shall be surely fined as much as the woman’s husband demands and the judges allow.
А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23 But if any harm follows, then you must take life for life,
А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
24 eye for eye, tooth for tooth, hand for hand, foot for foot,
око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 burning for burning, wound for wound, and bruise for bruise.
опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
26 “If a man strikes his servant’s eye, or his maid’s eye, and destroys it, he shall let him go free for his eye’s sake.
А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
27 If he strikes out his male servant’s tooth, or his female servant’s tooth, he shall let the servant go free for his tooth’s sake.
А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
28 “If a bull gores a man or a woman to death, the bull shall surely be stoned, and its meat shall not be eaten; but the owner of the bull shall not be held responsible.
А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
29 But if the bull had a habit of goring in the past, and this has been testified to its owner, and he has not kept it in, but it has killed a man or a woman, the bull shall be stoned, and its owner shall also be put to death.
А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
30 If a ransom is imposed on him, then he shall give for the redemption of his life whatever is imposed.
Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
31 Whether it has gored a son or has gored a daughter, according to this judgement it shall be done to him.
Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
32 If the bull gores a male servant or a female servant, thirty shekels of silver shall be given to their master, and the ox shall be stoned.
33 “If a man opens a pit, or if a man digs a pit and doesn’t cover it, and a bull or a donkey falls into it,
А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
34 the owner of the pit shall make it good. He shall give money to its owner, and the dead animal shall be his.
власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
35 “If one man’s bull injures another’s, so that it dies, then they shall sell the live bull, and divide its price; and they shall also divide the dead animal.
А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
36 Or if it is known that the bull was in the habit of goring in the past, and its owner has not kept it in, he shall surely pay bull for bull, and the dead animal shall be his own.
А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.